Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Як ми говоримо
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)
Займенники.

Особовий займенник я, стоячи в знахідному відмінку (мене) з прийменником про, може мати два значення: "Вони говорили про мене", — цебто мовилося про мою особу, — і "Про мене, що вони собі там говорять", — цебто мені байдуже, що там мовиться. "Про мене, хоч вовк траву їж!" (приказка), — цебто мені байдуже чи мені однаково, хоч буде вовк траву їсти.

Вислів промене, значення
Як на мене, по-моєму, по-нашому

Особовий займенник я й присвійні мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній часто стоять у знахідному відмінку з прийменником на, відповідаючи російським прислівникам по-моєму, по-нашему: А на мене, — говорю, — то я б із малою дитиною розмовляла. (Марко Вовчок); Панас Кандзюба хвилювався найбільше. — А що? На моє вийшло» (Михайло Коцюбинський); Не вийде, пане ляше, на ваше. (приказка).

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при, замініть вислови при одній думці, при одній згадці, що мають ознаки кальки, на стилістично кращий варіант: на саму згадку, на саму думку: Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла. (Михайло Коцюбинський.)

на саму згадку, на саму думку
Особовий займенник, називний відмінок

За українською мовною традицією дійова особа в реченні, виражена особовим займенником, повинна стояти у називному відмінку, а не в орудному, як у російській мові: мною запроваджено – я запровадив, нами запропоновано – ми запропонували, вами доведено – ви довели.

Особовий займенник середнього роду воно може відповідати роду того іменника, якого він заступає ("Послухає моря, що воно говорить". — Т. Шевченко), а в деяких випадках може й не відповідати, заступаючи іменники чоловічого або жіночого роду: "Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ж таке молоде та дурне" (Словник Б. Грінченка). Тут займенник воно поставлено замість іменника чоловічого роду, щоб висловити тим певну зневагу. "Куди їй заміж? Хто її візьме? Таке ж воно недорікувате, ще й негарне до того" (з живих уст). У цій фразі займенник воно виступає замість іменника жіночого роду з тих же причин.

займенник воно, вживання
займенник воно, ставлення

Займенник воно може заступати іменники чоловічого й жіночого роду також для того, щоб висловити ласкаве чи пестливе ставлення до когось: "Гомонить він до мене, а я усе мовчу. Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі… говорить до мене, а я усе соромлюсь" (Ганна Барвінок). Уживають цього займенника й тоді, коли мовиться про невідому, лиху особу: "Чую — а воно вже в комору залізло й шарудить там" (із живих уст).
Займенник воно може й не заступати іменників, виконуючи в реченні функцію частки, відповідно до російського слова это у висловах типу что это за штука: "А що ж воно таке?" (Леся Українка); "І що воно за серце отаке дурне: яких подруг знайшла — Ониську та бабу Середиху" (А. Головко).

Стосовно осіб, які не беруть учать у мовленні, використовується займенник їхній (чий?), а займенник їх (кого?, чого?, що?) є похідним від родового або знахідного відмінка займенника вони: їх їхнє обладнання, надійшли їх їхні висновки, реалізовано їх їхню продукцію.

Їх, їхній. Особливості вживання

І що, і який, і котрий приєднують підрядні речення незалежно від категорії живого й неживого.
Коли саме слід ставити той чи той займенник із цих трьох — що, який, котрий? Дехто вважає, ніби відповідно до російського слова который треба скрізь на початку підрядного речення ставити тільки займенник що, наприклад: "Людину, що стояла на розі вулиці, я вже десь бачив", — а займенниками який (яка, яке) й котрий (котра, котре) можна користуватись тільки в запитаннях: "Яка в тебе мета?», «Котра зараз година?". Іншим здається, що займенник який стосується тільки речей, а котрий — людей, тимчасом як займенника що можна, мовляв, уживати однаково до людей і до речей тощо.
Усі ці здогади не мають під собою реального ґрунту. Справді, вживаємо що до людей і до речей: "Біжи, коню, біжи, ворон, з гори кам’яної до тієї дівчиноньки, що чорнії брови" (народна пісня); "Дай мені сокиру, що в коморі лежить" (із живих уст). Те саме можна сказати й про займенник який: "Який їхав, таку й стрів" (М. Номис); "Край дороги, якою котився віз, лежав білий пісок і пересипався на вітрі" (М. Коцюбинський). І точнісінько те саме можна повторити про займенник котрий: "Та нещаслива та дівчинонька, котра любить козака" (народна пісня); "Або погибель, або перемога, сі дві дороги перед нами стане… Котра з цих двох нам судиться дорога?" (Леся Українка).
Займенник котрий (-а, -е) може бути синонімом до якийсь (якась, якесь): "Поклав би на місці, як пса, нехай би зваживсь котрий!" (М. Коцюбинський).
В українській мові є й займенник которий — тотожний до котрий, але його майже не чуємо в сучасній літературній мові, тимчасом як у нашій класиці й фольклорі він траплявся часто: "Часом несподівано до мене забіжить котора дівчина з будинку" (Марко Вовчок); "Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати" (історична дума).

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях мовні помилки.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

"ЯК МИ ГОВОРИМО"
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)

Іменники
Частина 1

Іменники
Частина 2

Прикметники
Частина 1

Прикметники
Частина 2

Прикметники
Частина 3

Дієслова,
що керують іменниками в певних відмінках

Дієслова
Частина 2

Дієслова
Частина 3

Дієслова
Частина 4

Дієслова
Частина 5

Дієслова
Частина 6

Дієприкметники

Числівники

Прислівники

Прийменники, сполучники, частки