Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Як ми говоримо
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)
Дієслова, частина 5.

Кидатися в очі упадати в очі (в око), убирати очі - привертати увагу; подобатися комусь: Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки... (Павло Загребельний.)
Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім впада в око розкішний паруб’яга. (Костянтин Гордієнко.)

упадати в око, в очі, убирати очі
мати успіх, користуватися, користатися, користати

Користуватись успіхом мати успіх - зажити популярності; мати славу: Твір мав успіх у глядача.
В українській мові лексеми користуватися, користатися, користати мають вузьке поле застосування: вказують на дістання якоїсь користі чи прибутку: Довелося їм користуватись тією хатою. (Панас Мирний.)

Листати гортати, перегортати, перегортувати - перекидаючи сторінки, швидко, поверхово прочитувати, переглядати (книжку, рукопис і т. ін.): Марта вдавала, що спить, а він гортав книжку, закривши нею лице, хоч видно було, що не читав. (Михайло Коцюбинський.)

гортати, перегортати, перегортувати
мусити, бути повинним, варто, годиться, слід

Мусити - має своїм обов'язком робити щось, мати якусь якість, властивість; крайній ступінь потреби: Тепер така пора, що людина мусить людині помагати. (Іван Франко.)
Там, де мовиться про бажаність, обов’язок щось зробити, треба ставити бути повинним: Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка.)
Не слід забувати й таких висловів у нашій мові: мати щось зробити, належить, годиться, слід, варто, треба.

Нагадувати - відтворювати в пам'яті минулі події, явища, образи і т. ін.; згадувати: Матросова пісня нагадала йому [Кобзареві] рідну пісню про сірому-сироту. (Панас Мирний.)
Cкидатися, бути схожим, бути подібним - здаватися схожим на кого-, що-небудь: Іван ніс на плечах весла і скидався на рибалку. (Михайло Коцюбинський.)

Нагадувати, скидатися, бути схожим, бути подібним
нервувати, нервуватися

Нервувати - приводити кого-небудь у стан нервового збудження, роздратування; прикро вражати чим-небудь: Ольга нетерпляче прикусила губу. Короткі, нескладні відповіді дівчини нервували її. (Іван Микитенко.)
Нервуватися - перебувати в нервовому, збудженому стані: Бжеський нервувався і, чекаючи на відповідь, роздратовано тарабанив пальцями по столу. (Зінаїда Тулуб.)

Носити - нести кого-, що-небудь – із значенням повторюваності, тривалості цієї дії: Блукав я по світу чимало, Носив і свиту і жупан… (Тарас Шевченко.)
Зватися, мати назву - характеризуватися яким-небудь словом, позначенням: Село, до якого ми під'їжджали, звалося Синій Вир. (Семен Журахович.)

носити, зватися, мати назву
одягати, надівати

Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо; забезпечувати одягом кого-небудь чи покривати поверхню чогось: Туман одягає дерева.
Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен. (Михайло Коцюбинський.)

Надівати - приладжувати, прикріплюватищось на комусь, чомусь або до когось, чогось; надівають шапку, окуляри, намисто, аксесуари, наручники, збрую на коня: Надіває [Храпко] окуляри, бере перо, папір, примощується писати. (Панас Мирний.)
Узувати, обувати - надівати на ноги взуття: На, хоч мої старі чоботи узуй... (Панас Мирний.)

Питатися - звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось. Дієслово питатися в українській мові стоїть завжди в особовій формі: Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. (Павло Тичина.)
Питається постає (виникає) питання, спитати б - ставати актуальним, першочерговим, набувати в певних умовах дуже великого значення: Подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік [загорожі]... Тепер поставало питання, як вернутися назад. (Юрій Смолич.)

питатися, постає, виникає питання, спитати б
Підозрівати, підозрювати, запідозрювати. Гадки не мати, на думку не спадати

Підозрівати, підозрювати, запідозрювати - допускати причетність кого-небудь до чогось негативного; сумніватися у порядності, чесності, відданості: Брат якийсь ніби наполоханий, заїкуватий, дивиться скоса, немов вічно підозріває когось у чомусь. (Іван Франко.)
Гадки не мати, на думку не спадати – не думати зовсім, не звертати уваги, не турбуватися: Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи. (Григорій Квітка-Основ'яненко.)

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Підпишіться на 👇
наш канал у Telegram

Знайдіть і виправте в навчальних завданнях мовні помилки.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

"ЯК МИ ГОВОРИМО"
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)

Іменники
Частина 1

Іменники
Частина 2

Прикметники
Частина 1

Прикметники
Частина 2

Прикметники
Частина 3

Дієслова,
що керують іменниками в певних відмінках

Дієслова
Частина 2

Дієслова
Частина 3

Дієслова
Частина 4

Дієслова
Частина 6

Дієприкметники

Числівники

Займенники

Прислівники

Прийменники, сполучники, частки