Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Як ми говоримо
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)
Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках.

Переважна більшість дієслів керує іменниками в якомусь певному відмінку. Таке саме правило є й у російській мові, але відмінки керованих іменників не завжди збігаються при аналогічних дієсловах з українськими. Наприклад, дієслово дякувати керує іменником чи займенником у давальному відмінку: дякую батькові, дякуємо тобі, — тимчасом як відповідне російське благодарить вимагає знахідного відмінка: благодарю отца, благодарим тебя, дієслово зрадити керує іменником чи займенником у знахідному відмінку: зрадив мене, зрадив своє слово, а російське изменить — у давальному відмінку: изменил мне, изменил своєму слову.

Розгляньмо, як саме керують дієслова іменниками в певних відмінках.

Дієслово + іменник у родовому відмінку (кого? чого?):
- вживати: вживати рішучих заходів;
- вчити, вчитися, навчати, навчатися: вчити грамоти, звичаю навчати;
- глядіти, доглядати: доглядати діток;
- грати, гуляти (з прийменником у, в): гуляють в хрещика;
- завдавати: завдавати клопоту;
- заживати: хліба-солі заживати;
- запобігати: ласки запобігати;
- зазнавати, зазнати: зазнала розкошоньки;
- пильнувати: пильнує малої;
- послухати, послухатися: послухали поради.

Зазнав катастрофи, родовий відмінок
Чекати, сподіватися

Дієслово + іменник у родовому відмінку (кого? чого?) без прийменника або в знахідному відмінку (кого? що?) з прийменником на:
- сподіватися: сподіватися дощу, сподіваюся на зустріч;
- чекати1: чекати нагоди, чекаю на лист.
1Дієслова ждати, дожидати керують іменником у знахідному відмінку без прийменника на: ждав батька, дожидати хазяїна.

Дієслово + іменник (займенник) у давальному відмінку (кому? чому?):
- вибачати: вибачати другові (другу);
- прощати: прощає поганим майстрам;
- дякувати: дякувала фортуні;
- віддячити, оддячити: віддячити чоловіку (чоловікові), ворогу оддячить;
- боліти2: боліла йому голова.
2Дієслово боліти може вимагати й знахідного відмінка (мене болить її страждання), виступати з прийменником у (в) та іменником у родовому відмінку (у матері серце болить).

Прощати, вибачати
Зрадити дієслово

Дієслово + іменник (займенник) у знахідному відмінку (кого? що?):
- зрадити: зрадив мене;
- опанувати: опанував справу, опанувала себе;
- радити, порадити3: порадь мене.
3При дієслові радити (порадити) ставлять іменник і в давальному відмінку: радили молодим учитися.

Дієслово, яке вказує на виконання функції чогось чи когось4, + іменник з прийменником за у знахідному відмінку (кого? що?):
- бути: за дружку була (була дружкою);
- стати: став за брата (як брат);
- правити: кухня править за їдальню;
- мати: за невістку мати;
- вважати5: його за ворога вважаєш.
4Дієслова бути, стати, правити, мати з іншим значенням, ніж у наведених прикладах, стоять без прийменника за й керують іменниками в інших відмінках: мала дочку, став паном, править миром.
5Дієслово вважати може стояти без прийменника за, тоді воно керує залежним словом в орудному відмінку: полювання він забавою вважав.

Правити бути дієслова
Бачити, чути

Дієслово + іменник (займенник) у знахідному відмінку (кого? що?) й прийменником на:
- бачити: бачити на власні очі;
- чути: чути на власні вуха;
- грати6: на скрипочку грати;
- заздрити(ся): на велику худобу заздрились;
- змилосердитися: на свою миленьку змилосердивсь;
- плакатися: не плачся на моє горе;
- розстаратися: розстарайся на гроші;
- слабувати: слабує на очі;
- хворіти: хворіє на грип.
6В сучасній літературній мові дієслово грати керує місцевим відмінком іменника з прийменником на: грати на скрипці (на роялі, на бандурі).

Дієслово + іменник в орудному відмінку (ким? чим?):
- братися, узятися (в значенні “перетворюватися на щось, укриватися чимось”): озеро взялося кригою;
- говорити, читати, перекладати, учити, навчати, повчати (якоюсь мовою): читати англійською мовою (або по-англійському);
- одружитися, оженитися (з кимось): одружився з Настею;
- їхати, пливти, плинути: їде автобусом, пливти човном, плине водою.

Одружитися, оженитися
Розумітися, знатися

Дієслово + іменник у місцевому відмінку (на/у кому? на/у чому?) й прийменниками по, на, в:
- знати, пізнати: знати пана по халявах, пізнати майстра по роботі;
- розумітися, знатися: розуміється на якісь справі, знався у воєнних походах;
- кохатися (в чомусь): кохався у співах;
- вибачати (на слові): вибачайте, люди добрі, на цім слові;
- бути певним7: бувай на тому певна, певні в своїх силах.
7Також вживається без прийменника, але з родовим відмінком: був певний того, що…

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях мовні помилки
(Як виконувати завдання).


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

"ЯК МИ ГОВОРИМО"
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)

Іменники
Частина 1

Іменники
Частина 2

Прикметники
Частина 1

Прикметники
Частина 2

Прикметники
Частина 3

Дієслова
Частина 2

Дієслова
Частина 3

Дієслова
Частина 4

Дієслова
Частина 5

Дієслова
Частина 6

Дієприкметники

Числівники

Займенники

Прислівники

Прийменники, сполучники, частки