Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Буква ґ, звук [ґ]: вживання, вимова, написання


посилання на YouTube

Звук [ґ] – задньоязиковий зімкнено-проривний дзвінкий приголосний. Твориться він так, як звук [к], тільки з участю голосу. У сучасній українській літературній мові звук [ґ] вживається у небагатьох словах.

Це такі слова:

Аґрус
ґавити, проґавити, заґавитись
ґандж
ґатунок
ґрунт
ґирлиґа
ґуля
ґалаґан

Проривний звук [ґ] вимовляється в деяких локальних, говіркових словах, наприклад: ґазда, ґаздиня, ґаздувати, ґалаґан, ґвер, ґляґ, ґляґанка, ґруньдзювати, леґінь та ін.

З буквою ґ пишуться українські прізвища, якщо вони так вимовляються їхніми носіями: Ґалаґан, Ґалятовський, Ґжицький, Ґлієр, Ґоґора, Ґресько, Ґриґа, Ґудзій, Ґудзь, Шміґельський тощо.
Увага! При написанні прізвища в офіційних документах слід використовувати той варіант, який зафіксований в паспорті людини, оскільки це тягне за собою юридичні наслідки.

Передавання звуків [g] та [h] на письмі

Робон Гуд
Гарвард
Гаваї
Голлівуд
Йоганн Ґете
Терра інкоґніта

Сьогодні нема єдиного, чітко визначеного погляду на вживання літери ґ як у власне українських лексемах, так і в запозиченнях. Чинний правопис не дає однозначної відповіді на це питання, оскільки важливо не порушити традицій літературно-мовного написання і пам’ятати, що в основі будь-якого правопису є система національної мови, національна традиція. Водночас слід зазначити, що відтворення фонетичної специфіки іншомовних слів передбачає врахування звучання мови-джерела і звукових особливостей української мови.

Чинний правопис

§ 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: а́ґрус, ґа́ва, ґа́зда, ґандж, ґа́нок, ґату́нок, ґвалт, ґвалтува́ти, ґе́ґати, ґедзь, ґелґо́тати, ґерґота́ти, ґерґоті́ти, ґи́ґнути, ґирли́ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґо́ґель-мо́ґель, ґрасува́ти, ґра́ти (іменник), ґратча́стий, ґре́чний, ґринджо́ли, ґрунт, ґу́дзик, ґу́ля, джиґу́н, дзи́ґа, дзи́ґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґа́н, Ґудзь і под

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренла́ндія й Ґренла́ндія, Гібралта́р і Ґібралта́р; Гаріба́льді й Ґаріба́льді, Ге́те й Ґе́те.

§ 87. G, H

G і h звичайно передаються літерою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, гва́рдія, гене́тика, гімна́стика, гоніо́метр, грандіо́зний, гра́фік, грог, емба́рго, лінгві́стика, мігра́ція; гандбо́л, гегемо́нія, гекта́р, герба́рій, ге́рцог, гі́нді (мова), гіпо́теза, горизо́нт, го́спіталь, гугено́т, гу́мус; Гаа́га, Гава́на, Гавр, Га́рвард, Гаро́нна, Гвіне́я, Гельсінгфо́рс, Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Гренла́ндія, Гре́ція, Йога́ннесбург, Люксембу́рг; Ганніба́л, Ге́йне, Ге́те, Гізо́, Гоме́р, Гора́цій, Горн, Гюго́, Магоме́т.

В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хо́бі, хоке́й, хол; Хемінгуе́й та ін.

Проект Українського правопису 2018 року

Доповнюється перелік випадків вживання літери ґ в українських топонімах та прізвищах.

Буква Ґ. Буква ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний:
…б) у власних назвах – топонімах України: Ґорґа́ни (гірський масив у Бескидах), Ґоро́нда, У́ґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґа́н, Ґалято́вський, Ґе́ник, Ґерза́нич, Ґерда́н, Ґжи́цький, Ґи́ґа, Ґо́ґа, Ґо́йдич, Ґо́нта, Ґри́ґа, Ґудзь, Ґу́ла, Лома́ґа.

Звуки [g], [h]

Звук Букви
Х Г Ґ
[g] та близькі до нього звуки Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, бло́гер, гва́рдія, генера́л, гламу́р, гра́фік, грог, емба́рго, марке́тинг, мігра́ція; лінгві́стика, негативний, се́рфінг, синаго́га, Вахта́нг, Гарсі́я, Гайнетді́н, Ердога́н, Гвіне́я, Гольфстри́м, Гренла́ндія, Гру́зія, Ге́те, Ва́ско да Га́ма, Гео́рг, Гурамішві́лі, Гонга́дзе, Люксембу́рг, Магоме́т, Фольксва́ген, Чика́го. Буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах, таких як ґа́нок, ґатунок, ґвалт, ґра́ти, ґрунт і под. та в похідних від них: ґа́нковий, ґратча́стий, ґрунто́вний і т. ін.

У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами:

шляхом адаптації до звукового ладу української мови – буквою г: Ва́ско да Га́ма, Вергі́лій, Га́бсбург, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гонга́дзе, Гулліве́р шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ: Ва́ско да Ґа́ма, Верґі́лій, Га́бсбурґ, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґонґа́дзе, Ґулліве́р і т. ін.
[h] За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хо́бі, хоке́й, хол, хо́лдинг, брахма́н, джиха́д, моджахе́д, хану́м, харакі́рі, хіджа́б, шахі́д, Алла́х, Ахме́д, Муха́ммед, Сухро́б, Хакі́м, Хаммура́пі і т. ін. Переважно передаємо буквою г: гандбо́л, герба́рій, гі́нді, гіпо́теза, горизо́нт, го́спіс, го́спіталь, гу́мус; Га́рвард, Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Ганніба́л, Ге́йне, Гора́цій, Люфга́нза.

Непослідовність передавання цих звуків у нових запозиченнях, очевидно, зумовлена побоюванням, що вживання звука [ґ] в іншомовних словах витіснить характерний український фрикативний звук [г].

Написання рядкової букви ґ

написання прописної букви Ґ

Велику букву Ґ починаємо писати у робочому рядку трохи вище нижньої робочої лінії (1), ведемо до неї, заокруглюємо вниз праворуч, торкаючись нижньої лінії (2), піднімаємось похило вгору до верхньої міжрядкової лінії (3). Далі, не відриваючи руки, пишемо праворуч прогнуту вниз лінію і закінчуємо її торканням до верхньої міжрядкової лінії (4).

Малу букву ґ починаємо писати у робочому рядку трохи вище нижньої робочої лінії (5), ведемо до неї, заокруглюємо вниз праворуч, торкаючись нижньої робочої лінії, піднімаємось похило вгору до верхньої робочої лінії (6). Знову, не відриваючи руки, пишемо праворуч прогнуту вниз лінію (7).

Буква ґ на клавіатурі

буква, літера ґ на клавіатурі

На деяких сучасних клавіатурах для цієї літери вже передбачено окрему клавішу (між лівим Shift та "я"), однак зазвичай її нема на клавіатурі.

Щоб поставити літеру ґ потрібно натиснути правий Alt (AltGr) + г – виходить ґ. При утриманні клавіш Shift та AltGr + г маємо відповідно велику літеру Ґ.

У кириличній не українській розкладці клавіатури велика буква Ґ викликається затисненою лівою клавішею Alt з набором цифр на додатковому боковому цифровому блоці 0165 (Alt + 0165), мала буква ґ — комбінацією Alt+0180.
При цьому обов’язково має бути увімкнений “Num Lock”.

Перепишіть подані слова, добираючи з дужок потрібні букви.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Перепишіть власні та географічні назви іншомовного походження українською мовою, вживаючи, де потрібно, букви г або ґ.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Вживання давального відмінка
(вибір закінчення , -ю,/ -ові, -еві, -єві,
складні випадки керування)

Вживання кличного відмінка
(закінчення власних та загальних назв у кличному відмінку)

МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВИ

Основні закони милозвучності української мови

Фонетичні засоби
милозвучності мови

ІІ. ЛЕКСИКА

Слово і його лексичне значення Синоніми та антоніми
Омоніми і пароніми Застарілі слова й неологізми Фразеологізми і фразеологічні вирази