Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Фемінітиви
(іменники на означення осіб жіночої статі)

Поміж іменниками — назвами професій, звань, посад є чимало слів, уживаних у формі чоловічого роду для позначення і чоловіків, і жінок: академік, інженер, кандидат, педагог, президент, ректор. Це пояснюється тим, що колись такі професії мали тільки чоловіки. У міру набуття їх жінками з’явилися жіночі відповідники — фемінітиви: бандуристка, доповідачка, лікарка, організаторка й подібні. Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду. Цей процес доволі продуктивний, слова авторка, аспірантка, дописувачка, журналістка, контролерка, лекторка, редакторка й інші зафіксовані в словниках.

фемінітиви, творення фемінітивів

Структура української мови має багато суфіксів, які утворюють фемінітиви. Всього їх понад 13, але на сьогодні продуктивними суфіксами, що визначають фемінітиви, є -к-, -иц-, -ин- та -ес-.

Як утворювати фемінітиви

Маскулінітив
(слово чоловічого роду)
Фемінітив
(слово жіночого роду)
більшість основ: автор, депутат, дизайнер, директор, доцент, лідер, прем’єр, редактор, співак, студент, учитель, фігурист додаємо суфікс -к-: авторка, депутатка, дизайнерка, директорка, доцентка, лідерка, прем’єрка, редакторка, співачка, студентка, учителька, фігуристка
основа на -ник та -ень: вершник, засновник, керівник, очільник, речник, рятувальник; учень додаємо суфікс -иц-: вершниця, засновниця, керівниця, очільниця, речниця, рятувальниця; учениця;
виконавиця, переможниця, підприємиця, посадовиця, службовиця
основа -ець: виконавець, переможець, підприємець, посадовець, службовець
основа на -ець: виборець, плавець, фахівець додаємо суфікс -ин-: виборчиня, плавчиня, фахівчиня;
майстриня, філологиня; бойкиня, лемкиня
основа на приголосний: майстер, філолог; бойко, лемко
іншомовна основа: барон, диякон, поет додаємо суфікс -ес-: баронеса, дияконеса, поетеса

Загалом, коли утворюємо фемінітиви, варто послуговуватись таким простим правилом:
- якщо можемо утворити слово за допомогою суфікса -к-, то утворюємо;
- якщо з -к- не вдається (наприклад, фахівець, ворог, службовець), тоді вдаємось до -ин- (фахівчиня, ворогиня) чи -иц- (службовиця).
Деякі суфікси можуть утворювати варіанти фемінітивів з однаковим лексичним значенням: акторка і актриса, водійка і водійчиня, мовознавиця і мовознавчиня.

Цей суфіксальний спосіб творення назв жіночих професій не має перешкод, поширений в живому спілкуванні, за винятком окремих слів, в яких відповідний суфікс змінює лексичне значення, наприклад: секретар — секретарка, друкар — друкарка та деякі інші. Слово секретар означає людину за її офіційною посадою (найчастіше виборною) типу секретар сільради, секретар правління і іменником секретарка не замінюється, хоч на цій посаді працює й жінка. А іменник секретарка означає дівчину або жінку, що працює технічним секретарем. Така ж лексична невідповідність спостерігається і в іменниках друкар — друкарка. Іменник друкар означає особу (і чоловіка, і жінку), що працює в друкарні, а словом друкарка називається жінка, яка друкує на друкарській машинці.

Краєвид_1

Суфікси -ш-, -их-, утворюючи фемінітиви, вносять до лексичного значення слова додатковий компонент: генеральша – це не жінка на генеральській посаді, а дружина генерала, директорша – це дружина директора. А слова повариха, ткачиха (дружина ткача) часто набувають і зневажливого відтінку (порівняйте з нейтральними куховарка, ткаля).

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Від поданих іменників утворіть фемінітиви.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Буква Ґ, звук [ґ] – вживання, вимова, написання

На́голос. При́нципи наголо́шування, пробле́мні ви́падки
(словник слів з наголосами до ЗНО-2020)

Відмінювання прізвищ
в українській мові
(іменникового та прикметникового типів)

Вживання давального відмінка
(вибір закінчення , -ю,/ -ові, -еві, -єві, складні випадки керування)

Вживання кличного відмінка
(закінчення власних та загальних назв у кличному відмінку)