← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Дієслова в теперішньому часі (що роблю? що робиш? і т.д.) і в простому майбутньому (що зроблю? що зробиш? і т.д.) (див. Система дієслівних форм) змінюються однаково.
За характером закінчень дієслова в цих часах діляться на дві дієвідміни і залежно від дієвідміни мають такі буквені закінчення (див. також Особа дієслова):
Число | Особа | Дієвідміни | |
---|---|---|---|
I (брати, мати) |
II (мчати, стояти) |
||
Однина | 1-а | -у, -ю | -у, -ю |
2-а | -еш, -єш | -иш, -їш | |
3-а | -е, -є | -ить, -їть | |
Множина | 1-а | -емо, -ємо | -имо, -їмо |
2-а | -ете, -єте | -ите, -їте | |
3-а | -уть, -ють | -ать, -ять |
Найчастіше правопис закінчень перевіряють за 3-ю особою множини: несемо, бо несуть (І дієвідміна); сидимо, бо сидять (II дієвідміна), але можна це так само робити за 3-ю особою однини.
До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають.
До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте, стоять.
Дієвідміна дієслова весь час залишається тою самою. Тому, щоб перевірити, що написати в закінченні: букву е чи и, є чи ї; закінчення -уть чи -ать, -ють чи -ять, — досить за будь-якою особою визначити дієвідміну цього дієслова.
Наприклад, чуємо [дишиемо] і вагаємося, яку букву писати в закінченні: е чи и. Змінюємо дієслово: [дише] (3-а особа однини) — виразно чується закінчення -е; отже, й у попередній формі треба написати е: дишемо. Так само чуємо [сидеите], а пишемо сидите, бо в закінченні форми [сидитˊ] чітко звучить и, не е.
У дієсловах на -ся у кінці 2-ї особи однини (що робиш?) вимовляємо [сˊсˊа], але пишемо за морфологічним принципом -шся: [мнесˊсˊа] — мнешся, [рвесˊсˊа] — рвешся, [вчисˊсˊа] — вчишся (бо мнеш, рвеш, вчиш).
Так само в кінці 3-ї особи однини і множини (що робить? що роблять?) чується [цˊцˊа], а пишеться -ться: [мнецˊцˊа] — мнеться, [мнуцˊцˊа] — мнуться; [вчицˊцˊа] — вчиться, [вчацˊцˊа] — вчаться (бо мнуть, вчить, вчать).
У 1-й особі множини (що робимо?) в кінці виступає о: вчимо, говоримо, промовляємо. Форми без кінцевого о (ведем, ходим) допускаються лише в поезії та в розмовному стилі.
Дієслова дати, їсти, відповісти (і всі на -повісти) в 1-й особі однини мають форму дам, їм, відповім, а в другій — даси, їси, відповіси (без кінцевого ш).
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Хотіти - дієслово І дієвідміни.
Бродиш - дієслово ІІ дієвідміни.
Вміти - дієслово І дієвідміни.
Побачити - дієслово ІІ дієвідміни.
Знати, заважати - дієслова І дієвідміни.
Осмілитися - дієслово ІІ дієвідміни.
Всі вправи
(На головну сторінку)
Загальна характеристика дієслівних форм. Вид і перехідність дієслів.
Вид і перехідність дієслів
Способи і часи дієслова. Особа.
Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб.
Особові форми дієслова
Чергування приголосних в особових формах дієслова
Простий, складний і складений майбутні часи
Наказовий спосіб дієслова
Неособові форми дієслова
Дієприкметник як форма дієслова
Творення і вживання активних дієприкметників
Творення й правопис пасивних дієприкметників
Безособова форма
на -но, -то
Творення і вживання дієприслівників
Написання не з дієсловом