← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Наказовий спосіб твориться від основи теперішнього часу. Для цього від 3-ї особи однини* (він, вона, воно що робить?) відкидаємо закінчення: пиш(е), сид(ить), стан(е), співай(е), повір(ить) — і до одержаної основи додаємо закінчення наказового способу.
*див. Способи і часи дієслова. Особа
Під наголосом та після збігу приголосних додаємо:
а) у 2-й особі однини (ти) -и: пиши, сиди, підкресли;
б) у 1-й особі множини (ми) -імо: пишімо, сидімо, підкреслімо.
в) у 2-й особі множини (ви) -іть: пишіть, сидіть, підкресліть.
Ці закінчення зберігаються й тоді, коли префікс ви- перетягає на себе наголос: пиши — ви́пиши, ви́пишімо, ви́пишіть; неси — ви́неси, ви́несімо, ви́несіть.
В інших випадках:
а) у 2-й особі однини (ти) кінцевий зубний приголосний (“де ти з’їси ці лини”) пом’якшуємо**: стань, сядь, кинь, але: постав, розріж, повір;
б) у 1-й особі множини (ми) додаємо закінчення -мо: станьмо, сядьмо, киньмо, поставмо, розріжмо, повірмо;
в) у 2-й особі множини (ви) додаємо закінчення -те: станьте, сядьте, киньте, поставте, розріжте, повірте.
**див. Вживання м’якого знака
Отже, в наказовому способі дієслова мають такі закінчення:
Число | Особа | Під наголосом та після збігу приголосних | В інших випадках |
---|---|---|---|
Однина | 2-а (ти) | -и | , -ь |
Множина | 1-а (ми) | -імо | -мо, -ьмо |
2-а (ви) | -іть | -те, -ьте |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Під наголосом та після збігу приголосних в наказовому способі дієслова у 2-й особі однини (ти) мають закінчення -и: пиши́, сиди́, підкре́сли.
Всі інші дієслова (відповідно в наказовому способі у 2-й особі однини) мають нульове закінчення: кли́ч, ві́р, відпра́в, пора́дь, лі́зь, вино́сь, гля́нь.
Під наголосом та після збігу приголосних в наказовому способі дієслова у 2-й особі множини (ви) додаємо -іть: пиші́ть, сиді́ть, підкре́сліть. В інших випадках -те: ста́ньте, ся́дьте, ки́ньте, поста́вте, підтве́рдьте.
Пішли - це калька з російського пошли. Наказовий спосіб дієслова 1-ї особи множини (ми) закінчується на -імо, -мо, як-от: ходімо, пишімо, сядьмо, малюймо.
В російській мові нормативними є такі аналітичні форми наказового способу: давайте поговорим, давайте сфотографируемся, давайте скажем, давайте напишем.
Натомість в українській природні такі форми, як-от: давайте писати - пишімо, давайте іти - ходімо, дававайте прочитаємо - прочитаймо, давайте вітати - привітаймо тощо.
Дієслово давати в формі 1-ї особи множини – давайте – вживається, але як основне смислове, а не допоміжне: давайте школярам нові підручники.
Помилка в розмовному стилі може виникати в 2-й особі множини: вживання -іте замість -іть: пишіте - пишіть, кажіте - кажіть, ідіте - ідіть, біжіте - біжіть.
Всі вправи
(На головну сторінку)
Загальна характеристика дієслівних форм.
Вид і перехідність дієслів.
Способи і часи дієслова. Особа.
Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб.
Особові форми дієслова
Дієвідміни (перша, друга).
Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах.
Чергування приголосних в особових формах дієслова
Майбутній час
(простий, складний, складений)
Наказовий спосіб дієслова
Неособові форми дієслова
Дієприкметник як форма дієслова
Творення і вживання активних дієприкметників
Творення й правопис пасивних дієприкметників
Безособова форма
на -но, -то
Творення і вживання дієприслівників
Написання не з дієсловом