← попередній урок
Зміст
наступний урок →
У простому неускладненому реченні може ставитися лише тире. В усній мові на місці тире робиться вичікувальна пауза, а наступні слова вимовляються підвищеним тоном.
Тире може ставитися на місці пропущеного члена речення, найчастіше — присудка, якщо цього вимагає інтонація:
1. До правди сповнені любов’ю, до кривди — [сповнені] ненавистю вщерть. (В. Сосюра.)
2. Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — [привчала] любити пісні. (П. Воронько.)
3. В піснях — [чується] дівоча світла туга і вільний помах косаря [при іншій інтонації тире тут можна не ставити]. (М. Рильський.)
4. Мудрість іде без блиску, бездумність — [іде] у позолоті. (А. Малишко.)
5. В моїй душі [живе] весна співуча, а в небі [ширяють] вітер і орли [при іншій інтонації можна тут поставити тире]. (В. Сосюра.)
Тире можна поставити перед будь-яким членом речення, коли його треба виділити.
1. Це наша молодість мина. Та наша пам’ять — не минає. (С. Йовенко.)
2. Немає у житті середини. Є тільки фланги й тільки — центр. (Б. Олійник.)
3. Нас так багато — з сонцем у крові. (В. Коломієць.)
4. Послухали Лисичку і Щуку кинули — у річку. (Л. Глібов.)
Між групою підмета і групою присудка кома ніколи не ставиться (навіть якщо там чується пауза).
1. Ліси наче світилися наскрізь. (О. Гончар.)
2. Залитий сонцем степ одразу принишк. (О. Гончар.)
3. Чисте морозне повітря немов наливає наснагою все тіло. (О. Донченко.)
4. Ти вся була як щастя птиця з країн казкових, з царства мрій. (В. Сосюра.)
5. А голос у дівчини мов тої скрипки спів. (Леся Українка.)
6. Душа моя переповнена радістю й жалем. (О. Довженко.)
Тире між підметом та іменною частиною іменного складеного присудка на місці пропущеного дієслова-зв’язки у формі теперішнього часу (є) ставиться чи не ставиться в таких випадках:
Тире ставиться | Тире НЕ ставиться* |
---|---|
Якщо обидва головні члени: — іменники в називному відмінку: Люстра — електрична сестра орхідей. (Л. Костенко.) Травень — вічний єретик. (І. Драч.) Егоїзм — першопричина раку душі. Нікчемність — рідна сестра підлості. (В. Сухомлинський.) — кількісні числівники в називному відмінку: Три та три — шість. Чотири рази по три — дванадцять. Шість у квадраті — тридцять шість. Вісім мінус три — п’ять. |
Якщо перед присудком уживається заперечна частка не: Спасибі й вам [ворогам], що ви не м’якуші. Час не наша власність. (Л. Костенко.) |
Якщо підмет чи присудок виражені займенниками (найчастіше особовим або питальним): Я твій брат. Ми українці. Вона [весна] ще молода, ніжна… (Є. Гуцало.) | |
Якщо між підметом та присудком уживаються вставні та вставлені конструкції: Посада, звісно, річ престижна. (П. Камінський.) | |
Якщо обидва головні члени чи один із них — дієслова в неозначеній формі: Грати словом — долею грати. (Г. Світлична.) Марудна справа — жити без баталій. (Л. Костенко.) Боятися — означає визнати над собою владу. (З. Ігіна.) | Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, іменником з прийменником, нерозкладним фразеологізованим сполученням слів тощо: Федір Прохорович середній на зріст, втоптаний, крижастий. (Д. Бедзик.) Двері в коридор того дому одчинені. (А. Тесленко.) А й парубок би нічого: і брови чорні, і усики є, і чуб кучерями, і стан козачий. (А. Тесленко.) |
Якщо перед іменною частиною іменного складеного присудка вживаються слова це, оце, то, ось, (це) значить або їх можна поставити: Викладати мову — це означає, передовсім, прищеплювати любов до мови. (М. Рильський.) Музика — це мова почуттів. (В. Сухомлинський.) Доросла пам’ять — то уже не слайди. (Л. Костенко.) Одне – [це] творити язиком, а друге — [це] перти плуга. (Нар творчість.) | Якщо до складу присудка входять слова як, мов, немов, немовби, мовби, наче, неначе, ніби, що (порівняльні частки): Туман мов дим. Біда, хто тратить сон і апетит, Кому життя немов бурлацькі лями. (М. Зеров.) Ніч наче озеро в берегах неба. (М. Коцюбинський.) Увага! Присудки із порівняльними частками як, мов, немов, немовби, мовби, наче, неначе, ніби, що не слід змішувати з порівняльними зворотами та неповними підрядними порівняльними реченнями: Мелашка стояла, як кущ калини. (І. Нечуй-Левицький.) |
*Примітка. В усіх перерахованих випадках, коли формально тире не ставиться, цей розділовий знак може вживатися для інтонаційного та стилістичного виділення присудка за бажанням автора, в усному мовленні на це вказує відповідна інтонація:
Брат ворога — не брат є козакові. (Ю. Липа.)
Ми — нація, сузір’я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили. (Ю. Липа.)
Молодість, очевидно, — найкраща пора в житті людини.
Враження дитинства — ясновесні! (Д. Білоус.)
Як дівчини серце — весняне сонце. (Народна творчість)
Кожен день — як випускний екзамен. (Є. Гуцало.)
Увага! В українському правописі мають місце три типи горизонтальних рисок: тире (–), дефіс (-) та мінус(−). Усі вони різні й по-різному використовуються.
Способи введення тире з клавіатури:
По-перше, вам необхідно включити бічну цифрову клавіатуру, натиснувши NumLock.
В MS Word можна натиснути Ctrl + мінус [на бічній цифровій клавіатурі] для короткого тире (–) та правий Alt + мінус [на бічній цифровій клавіатурі] для довгого (—). Є й інший варіант, як поставити довге тире, який завжди працює за замовчуванням: одночасно затиснути клавіші Ctrl і Alt і натиснути знак мінуса.
Якщо ви поставите підряд два дефіса (--), то ваш текстовий редактор Word зробить автоматичну зміну цих дефісів на тире.
В ОС Windows у текстовому редакторі Word та в актуальних браузерах, щоб надрукувати цей знак, на бічній цифровій клавіатурі потрібно ввести комбінацію:
лівий Alt + 0151 — для довгого тире;
лівий Alt + 0150 — для короткого тире.
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Душа його прохала волі; молоді сили — простору. (Панас Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.)
Ти – моє блаженство, мій винищувач усіляких пороків, мій стверджувач усіх чеснот, моє спасіння. (Ден Браун “Інферно”.)
Тільки вітер шарудів піском і зрідка зітхала, вітаючи нічну прохолоду, потріскана земля. Навкруги – ні душі. (Максим Кідрук “Бот”.)
Поету важко. Він шукає істин. Ми – джини в закоркованих пляшках. (Ліна Костенко “Червоні краплі глоду”.)
Між групою підмета і групою присудка кома не ставиться, навіть якщо там чується пауза: Наука для людини як сонце для життя. (Народна творчість.)
Тире ставиться між підметом і присудком, якщо обидва головні члени іменники у називному відмінку: Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (М. Хвильовий.)
Між групою підмета і групою присудка за відсутності зв’язки ставиться тире, якщо перед присудком стоять вказівні частки це, оце, то, ось, значить: Життя без книг — це хата без вікна. (Д. Павличко.) Придержати язика вчасно — то нелегка річ. (Петро Панч.)
Між групою підмета і групою присудка за відсутності зв’язки ставиться тире, якщо один з головних членів або обидва виражено неозначеною формою дієслова: Чинити зло – забава для безумного. Чинити правосуддя – праведному радість. (З Біблії.) Сиротою жити – сльози лити. (Народна творчість.)
Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, присвійним займенником, словосполученням: Деревина міцна на своєму ґрунті. (Г. Сковорода.)
Але, щоб логічно виділити або інтонаційно підкреслити присудок, тире можна поставити: Пшениця – руса. Жито – темно-русе. (Є.Гуцало.)
На місці пропущеного члена речення, переважно присудка, ставиться тире: Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними — квітник. (М. Коцюбинський.) Без витоку нема ріки, як без коріння — крони. (П. Осадчук.)
Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, іменником з прийменником, нерозкладним фразеологізованим сполученням слів тощо: У справедливих армій доля завжди прекрасна. (О. Гончар.)
Але, щоб логічно виділити або інтонаційно підкреслити присудок, тире можна поставити: Стиль "Історії України" І. Хоткевича - живий та нестандартний (Із журналу.)
Тире ставиться перед це, оце, то, ось і под., якщо пов’язаний з ними присудок виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова: Любов — це приторк ледве чутний. (М. Рильський.) Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Л. Костенко.)
Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо підмет або присудок виражений особовим займенником: Я орел, відважний птах. (Д. Загул.)
Але, для підсилення, виділення присудка - може ставитися: Я не окраїна, я не руїна, я – Україна, я – Україна! (Т. Домашенко.)
Всі вправи
(На головну сторінку)
Розділові знаки при непоширених прикладках
Однорідні члени речення
Відокремлені члени речення
Звертання
Вставні та вставлені конструкції
(слова, словосполучення, речення)
Порівняльні звороти.
Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче.
Загальна характеристика складних речень.
Коми в складносурядному та складнопідрядному реченнях.
Інші розділові знаки в складносурядних, складнопідрядних і безсполучникових складних реченнях
Пряма мова і цитати