← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Порівняльний зворот належить до стилістичних засобів мови.
Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Наприклад, у реченні: Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям. (Д. Луценко.) — доброта порівнюється з хлібом за допомогою порівняльного звороту як хліб.
Порівняльний зворот може бути виражений:
1) іменником:
а) у називному відмінку: Дуб стоїть, як воїн;
б) у непрямому відмінку: Треба навчитися шанувати свою Батьківщину, як матір. (А. Яна.);
2) прикметником: Повітря тут у видолинку особливо прозоре, наче скляне. (В. Пономаренко.);
3) займенником: Волю першу твою виконаю, як мою;
4) дієприкметником: Микола раптово пішов, а Марія залишилась стояти, як вкопана. (В. Підмогильний.);
5) дієприслівником: До хати, наче рятуючись, вбіг Миколка. (В. Підмогильний.);
6) числівником: Всі, як один, вони повернулись до рідного села (З газ.);
7) прислівником: Далекий ліс також видавався не сірим, як раніше, а бархатно-чорним. (О. Десняк.)
Порівняльний зворот може виконувати різні синтаксичні функції:
1) порівняльного означення: Наче зачарований, дивився Василько на вогонь, дивився не кліпаючи. (В. Підмогильний.);
2) порівняльної обставини:
а) мети: У цей час, наче на сміх, зайшов до передпокою вітчим і щось почав розповідати…(А. Яна.);
б) часу: Ганна була такою ж стрункою та привабливою, як колись. (О. Донченко.);
в) місця: Рівний голос батька лунав з лісу, наче з якогось приймача. (Ф. Маківчук.);
г) способу дії: Ліс трепетав, тривожився, як велика, стомлена людина. (В. Чемерис.);
ґ) причини: Василина повільно, наче побоючись, повернулась до нього (І. Нечуй-Левицький);
3) порівняльної прикладки:
а) до підмета: Справжнє почуття, воно, як наче золотавий промінь, завжди проб’є душу своїм поривом. (А. Яна.);
б) до присудка: Устина не плакала, але була сумна, наче хвора, й обличчя у неї все потемніло. (І. Багряний.);
в) до означення: Іван поступово заглиблювався у високий, наче мокрий ще від вранішньої роси, очерет. (В. Підмогильний.);
г) до додатка: Липами було обсаджено весь майдан, наче суцільним частоколом. (Остап Вишня.);
ґ) до обставин: Раптом донісся до неї звідкись, наче здалеку, його такий милий і рідний голос. (М. Івченко.);
4) порівняльного присудка: Вийшовши з вулички, Гнат наче впірнув у море білого світлаю. (М. Коцюбинський.)
У реченні порівняльний зворот може бути або членом речення, або неповним підрядним реченням.
Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, немовби, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж і под. Вони можуть виділятися з обох боків комами і можуть не виділятися.
Виділяється комами | НЕ виділяється комами |
---|---|
Порівняльний зворот виділяється парними комами, якщо це підрядне речення, у якому пропущено якийсь член (найчастіше присудок) і його можна відтворити з контексту: Час тече, немов пісок [тече] з долоні. (П. Воронько.) Ми перекидалися словами, наче [перекидалися] целулоїдними тенісними кульками. (Є. Гуцало.) В безодню падали, як [падає] олово, віки. (В. Сосюра.) |
Якщо порівняльний зворот виступає членом простого речення (найчастіше — присудком), то він комами не виділяється: І сорок літ ішов Франко-сіяч — і спів його звучав не раз як плач [присудок: був плачем], і плач його звучав як гімн [присудок: був як гімн] народу. (Д. Павличко.) Голова без розуму як ліхтар [складений іменний присудок] без свічки. (Народна творчість) Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном [непрямий додаток]. (І. Нечуй-Левицький.) |
Ставиться кома перед сполучником як, що вводить вставні слова, словосполучення, речення, як-от: як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як (мов) навмисне, як (наче) один, як вона розуміє тощо: Дума — це віршований твір, виконуваний (як правило, соло) речитативом. (М. Рильський.) Головні члени, як відомо, становлять структурну основу речення. (К. Плиско.) |
Не виділяються комами порівняльні звороти, що входять до стійких лексичних словосполучень (фразеологізмів) типу холодний мов лід, білий як сніг, блідий наче стіна, почервонів як рак, упав як підкошений, зробив як слід, роби як хочеш, дивиться як теля на нові ворота і под: Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра. (І. Нечуй-Левицький.) |
Кома завжди ставиться перед структурами з як, мов…, якщо перед ними є слова так, такий (отакий), тоді, що потребують додаткового уточнення чи пояснення: Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок. (Леся Українка.) |
Не виділяються комами вислови із словами як, ніж, які стоять після слів більш, менш, не раніше, не пізніше, не довше, не далі: Продуктивність праці зросла більш ніж удвічі. Не далі як учора ми мали розмову про це. |
Кома ставиться, якщо структура з як уживається у функції прикладки й має додатковий обставинний відтінок причини: Груша, як дерево із соковитими плодами та цінною деревиною [бо вона має цінність], набуває все більшого поширення на території України. Усе своє свідоме життя Сірко провів на війні і, як справжній патріот [бо він був патріотом], присвятив його боротьбі з ворогами своєї вітчизни. (І. Шаповал.) |
Коли прикладка з як не має значення причини, то комою не відокремлюється: Як листопадне дерево або кущ родини розових груша поширена в гірських районах Євразії та Північної Африки. Шевченко як поет відомий у всьому світі (можна сказати: Шевченко-поет...). |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Кому перед як ставимо, якщо порівняльний зворот починається сполукою як і: Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи. (З газ.)
Комами не відокремлюються порівняльні звороти, які входять до складу присудка: Повітря неначе прозорий граніт... (Д. Павличко.)
Кома не ставиться, якщо порівняльний зворот входить до складу фразеологізмів типу жити як сир у маслі, боятися як вогню тощо: Запахло сіркою, горілим, і дощ линув як з відра. (Панас Мирний.)
Виділяються звороти як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як (мов) навмисне, як (наче) один: Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди. (М. Коцюбинський.)
Не ставиться кома у реченнях зі словосполученнями типу не раніше як (ніж), більш як (ніж), менш як (ніж), як слід, як треба, як повинно бути, незважаючи на наявність слова як (ніж) у їх складі: Подумай як слід. Цього більш як достатньо.
Комами не відокремлюються такий порівняльний зворот, який входить до складу присудка: Я вам наче рідний. (М. Івченко.)
Комами не відокремлюються такий порівняльний зворот, який має перед сполучниками як, ніби прислівники зовсім, майже, частку не: Обручка була зовсім як золота. Дівчинка говорила майже як доросла.
Порівняльні звороти в усному мовленні виділяються інтонацією, а на письмі — комами. Якщо зворот стоїть в середині речення, то коми ставляться з обох боків: Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало. (Леся Українка.)
Незалежно від того, у ролі яких членів речення вони виступають, порівняльні звороти не відокремлюються, якщо перед ними наявні прислівники майже, зовсім: Іній блищав зовсім як сіль.
Кому перед як ставимо, якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так: Такі, як вони, мають право бути щасливими.
Кому не ставимо, якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення: берегти як зіницю ока, боятися як вогню, один як палець, почервонів як рак, холодний як лід, дивиться як теля на нові ворота, ясно як божий день і т. д.
Всі вправи
(На головну сторінку)
Тире в простому реченні
Розділові знаки при непоширених прикладках
Однорідні члени речення
Відокремлені члени речення
Звертання
Вставні та вставлені конструкції
(слова, словосполучення, речення)
Загальна характеристика складних речень.
Коми в складносурядному та складнопідрядному реченнях.
Інші розділові знаки в складносурядних, складнопідрядних і безсполучникових складних реченнях
Пряма мова і цитати