Словотвір іменників на позначення назв жителів населених пунктів

В українській мові назви жителів населених пунктів (катойконіми) та різних народів (етноніми) утворюються за допомогою суфіксів, вибір яких залежить від фонетичної структури та закінчення назви населеного пункту.

Основні суфікси та правила їх використання такі:

Суфікси -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду), -ц-і (у формі множини) використовуються для більшості назв:
Луганськ — луганець — луганка — луганці;
Полтава — полтавець, полтавка, полтавці.

Суфікси -анин, -янин, -чанин використовуються, якщо назва населеного пункту закінчується на -иця, -ець, -ськ, (-цьк), -ч:
Гадяч — гадячанин, гадячанка, гадячани;
Тростянець — тростянча́нин — тростянча́нка — тростянча́ни.

В офіційному мовленні послуговуються також формою мешканець міста Харкова, Києва, Суми, але спеціальні назви-іменники набагато зручніші, коротші, однозначні за змістом.

Варто пам’ятати, що такі форми, як англічанин, датчанин, київлянин, полтавчанин з’явились під впливом російської московської мови. Суфікси -анин, -янин, -чанин (ч.р.), -анка, -янка, -чанка (ж.р.), -ани, -чани (мн.) треба залишати у тих позиціях, де не можна вжити суфікси -ець, -к-а, -ц-і.

Суфіксальні моделі, що позначають назви мешканців населених пунктів

Мають паралельні форми:
волин-ець/волин-ян-ин — волин-к-а/волин-ян-к-а — волин-ц-і/волин-ян-и;
дніпр-ів-ець/дніпр-ян-ин — дніпр-ів-к-а/дніпр-ян-к-а — дніпр-ів-ц-і/дніпр-ян-и;
сівер-ець/сівер-ян-ин — сівер-к-а/сівер-ян-к-а — сівер-ц-і/сівер-ян-и;
сум-ець/сум'-ян-ин, — сум'-ян-к-а — сум-ц-і/сум'-ян-и;
харків-ець/харків'-ян-ин — харків-к-а/харків'-ян-к-а — харків-ц-і/харків'-ян-и.

Назви жителів у формі іменників, що утворені від назв населених пунктів, частини яких поєднані дефісом, пишемо разом: Івáно-Франкíвськ — івáно-франкíвський, але іванофранкíвці, Нью-Йóрк — нью-йóркський, але ньюйóрківці.

Якщо назва населеного пункту складається з двох слів, зазвичай обирається головне слово, від якого утворюється катойконім:
Кам'янець-Подільський — кам'янчанин, кам'янчанка, кам'янчани;
Горішні Плавні — горішньоплавнівець/плавнівець, горішньоплавнівка/плавнівка, горішньоплавнівці/плавнівці;
Івано-Франківськ – іванофранківець/франківець – іванофранківка/франківка – іванофранківці/франківці;
Кривий Ріг — криворіжець — криворіжка — криворіжці.

Найменування мешканців міст і сіл, утворені від одного зі складників назви населеного пункту (наприклад, франківці – від Івано-Франківськ, михайлівці – від Івано-Михайлівка), здебільшого використовуються у місцевому вжитку.

Катойконіми, що викликають труднощі в процесі словотворення

Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горішні Плавні — плавн-ів-ець — плавн-ів-к-а — плавн-ів-ц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Золотоноша — золотонош-ець — золотоніш-к-а — золотоніш-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Калуш — калуш-ан-ин — калуш-ан-ка — калуш-ан-и;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Одеса — одес-ит — одес-ит-к-а — одес-ит-и/одес-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Тернопіль — тернополя-нин — тернополян-к-а — тернополя-ни;
Рівне — рівня-нин — рів-нян-к-а — рівня-ни;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Шептицький — шептич-ан-ин — шептич-ан-ка — шептич-ан-и;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Хмельницький — хмельнич-ан-ин — хмельнич-ан-ка — хмельнич-ан-и;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.

Використані джерела:
Гаврилова Т. О. Суботівці чи суботяни, матусівці чи матусяни?

Гарбар А.І. Катойконіми: лінгвістична норма

Допис користувача Редакторка Ольга Васильєва

Українська мова професійного спрямування (мовні норми): навчальний посібник / уклад. Єльнікова Н. І., Голопич І. М., Полтавська Д. В. Харків, ХНУВС, 2019. – 182 с.

Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С. П. Бибик, І. Л. Михно, Л. О. Пустовіт, Г. М. Сюта. – Київ : Довіра, УНВЦ "Рідна мова", 1997. – 399 с.

Фаріон І. Д. Мовна норма: знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей): монографія / Вид. 3-тє, допов. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 331 c.