← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Іменники першої та другої відмін (див. Поділ іменників на відміни) за характером закінчень поділяються на групи: тверду, м’яку і мішану.
На який приголосний закінчується основа іменника?
Можливі три відповіді:
а) на твердий нешиплячий — тверда група: сирот-а, степ, батьк-о;
б) на твердий шиплячий* — мішана група: круч-а, плащ, плеч-е;
в) на будь-який м’який або пом’якшений — м’яка група: мрій-а, день, збіж’ж’-а.
Належать до твердої групи слова звір, пазур та снігур, хоч у називному відмінку множини ці іменники мають закінчення -і, невластиве для іменників цієї групи: звірі, пазурі, снігурі.
Крім того, до м’якої групи належать іменники середнього роду на -е з основою на нешиплячий (поле, море, сонце, серце, віконце), бо в них при відмінюванні кінцевий приголосний основи стає м’яким: полˊ-а, морˊ-а, сонц́ˊ-а, серцˊ-а, віконцˊ-а.
* шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш] (“ще їжджу”);
Чи в Р. відмінку однини -ар, -ир наголошений? Відповідь може бути двояка:
а) наголошений — тверда група: саніта́р — саніта́ра, корса́р — корса́ра, бригади́р — бригади́ра, букси́р — букси́ра;
б) ненаголошений — м’яка група: кобза́р — кобзаря́, апте́кар — апте́каря, пусти́р — пустиря́, ко́зир — ко́зиря.
До твердої групи, як виняток, належать також іменники (хоч у них в родовому відмінку однини -ар, -ир і не наголошені) комар, варвар, долар, панцир, пластир (комара́, ва́рвара, до́лара, па́нцира, пла́стиру).
До твердої групи віднесено й прізвище Гончар — Гончара (хоч би мало бути Гончаря, як Бондар — Бондаря).
До м’якої групи, як виняток, належать також іменники (хоч у них і немає частини -ар, -ир) Ігор, Лазар, якір, кучер (волосся), єгер (Ігоря, Лазаря, якоря, кучеря, єгеря).
Слово хабар, згідно з Правописом 2019 року, належить до іменників ІІ відміни м’якої групи чоловічого роду. Правильно його відмінювати так: однина – хабар, хабаря, хабареві (хабарю), хабарем, (у, на) хабарі; множина – хабарі, хабарів, хабарям, хабарями, (у, на) хабарях.
Чи в Р. відмінку однини наголос з -яр переходить на закінчення?
Відповідь може бути двояка:
а) переходить — мішана група: школя́р — школяра́, бджоля́р — бджоляра́ , бетоня́р — бетоняра́, човня́р — човняра́;
б) не переходить — тверда група: ювіля́р — ювіля́ра, капіля́р — капіля́ра, сто́ляр — сто́ляра.
Іменник маляр залежно від наголосу належить то до твердої групи (ма́ляр — ма́ляра, ма́ляром, ма́ляри), то до мішаної (маля́р — маляра́, маляре́м, малярі́).
Можна групу іменників на -яр визначати й за їхнім лексичним значенням:
усі назви осіб (за винятком іменників муляр, столяр, ювіляр, мадяр, ма́ляр, монтаньяр) належать до мішаної групи: зброяр, сміттяр, картяр;
назви неістот (разом з винятками) — до твердої групи: футляр, перпендикуляр, екземпляр, окуляр.
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
У відповідях використовуйте такі скорочення для груп: тверда - тв, м’яка - мк, мішана - мш.
Всі вправи
(На головну сторінку)
Поділ іменників на відміни
(I, II, III, IV відміни)
Відмінкові закінчення іменників
Правопис закінчень іменників І та ІІ відмін залежно від групи
Особливості відмінювання іменників
Правопис закінчень іменників
II відміни чоловічого роду
Творення і правопис імен
по батькові
Прості, складні і складені слова,
творення і правопис
складних слів
Правопис слів із частинами
напів- і пів-
Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень