ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Голосні звуки утворюються внаслідок дрижання голосових зв’язок. Ротова порожнина при цьому служить резонатором, форма якого залежить від положення язика.
Якщо язик відтягнутий до заднього піднебіння і вниз, звучить [а], підіймається трохи вище — [о], ще вище — [у]. Коли ж язик посунений до переднього піднебіння і вниз, утворюється [е], вище — [и], ще вище — [і].
Таким чином, голосні так межують один з одним: [е]—[и]—[і]; [а] — [о] —[у]. У вимові, а отже, й на письмі можуть сплутуватися чотири пари голосних, які творяться поряд: [е]—[и], [и]—[і]; [а]— [о], [о]—[у].
| Чергування е з и | ||
|---|---|---|
| 1 | У небагатьох дієслівних коренях [е], якщо далі з’являється суфікс -а-, чергується з [и], тобто -ер- переходить в -ира-: а саме: простерти — простирати, сперти — спирати, стерти — стирати, жерти — пожирати, беру — збирати, завмерти — завмирати, дерти — здирати, перу — обпирати. Подібне чергування [е] з [и] відбувається також у словах стелити— застилати, клену (кляну) —проклинати. |
У решті випадків сплутування [е] та [и] буває лише у вимові. На письмі така взаємозаміна їх не допускається. |
| Правопис ненаголошених е та и (загальні правила) | ||
| 2 | Написання ненаголошених [е] та [и] перевіряємо наголосом: весна, бо ве́сни; далеч, бо дале́кий; велич, бо вели́кий; непримиренний, бо мир; шести, бо ше́стеро. Але це правило незастосовне до слів, у коренях яких відбувається чергування [е] з [и] (див. правило 1). |
|
| 3 | Пишемо е: а) якщо при змінюванні неясний звук випадає: серпень, бо серпня; палець, бо пальця; шевця, бо швець; справедливий, бо правда. б) якщо при змінюванні неясний звук чергується з [і]: осені, бо осінь; каменя, бо камінь; летіти, бо літати; гребенястий. бо гребінь; скатерть, бо скатірка. Але це правило незастосовне до слів дитина — діти, сидіти — сідати, звисати — звіситися і злипатися—зліпитися, у яких [і] чергується з [и]. |
Виняток: в кількох дієслівних коренях випадає ненаголошений [и], а саме: згинати — зігну, відтинати — відітну, напинати — напну, починати — почну, розминати — розімну, засинати — засну, вмикати — увімкну, проривати — прорву. |
| 4 | Пишемо е в сполученнях -ере-, -еле-: перейти, передгір’я, береза, пелехатий, пелена. | Але на межі кореня й суфікса може бути також сполучення -ери-, -ели,-: перина (пер+ина), меливо, (мел+иво). великий (вел+икий). |
| 5 | Пишемо и у відкритих складах -ри-, -ли- у словах бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, глитати. | |
| 6 | У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и ніяк не перевіряється: апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, колектив, левада, легенда, леміш, математика, медаль, пенал, ремонт, рецепт, тепер, тремтіти; директор, диригент, кишеня, лимон, минуле, пиріг, шинель і т. д. Написання таких слів треба запам’ятати. |
|
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Звук [е] чергується з [и] у випадках, коли деякі дієслівні корені, у яких знаходиться [е], поєднуються з суфіксом -а: терти - стирати, простерти - простирати, беру — збирати.
Пишемо -е:
- якщо -е при зміні слова випадає: червень, бо червня, човен, бо човна;
- у групі -ере-: берег, дерево, серед.
Пишемо -е у групі -еле-: зелень, пелена, селезень, шелест.
Звук [е] чергується з [и] у словах стелити - застилати, кляну (клену) - проклинати.
Перевірити вірне написання букв е та и можна наголосом: великий - велич, непримирений - мир, земля - земле, лежиш - лежачи.
Завжди пишеться и у буквосполученнях -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: глитати, гриміти, кривавий, тривога.
Написання ненаголошених [е] та [и] перевіряємо наголосом: весна, бо ве́сни; далеч, бо дале́кий.
Буква е пишеться якщо при змінюванні неясний звук чергується з [i]: скатерть - скатірка, летіти - літати, плете - плівши.
У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и правилами не регламентується: математика, медаль, педагог, педикюр, рекетир, тепер, тремтіти, феномен і т. д. Написання таких слів треба перевіряти за орфографічним словником.
Є слова, у яких ненаголошені голосні не перевіряються наголосом, тому їх написання треба запам’ятати або перевіряти за словником: делегат, директор, диригент, кишеня, легенда, медаль, орден, пенал, тепер;