Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Ненаголошені е та и в префіксах і суфіксах.

В українській мові з е пишуться префікси без-, не-, пере-, перед-, пред-, пре-, серед-, з иви-, при- та іншомовний анти-. У кількох словах вживається префікс межи- (межиріччя).

У написанні е, и в більшості префіксів особливих труднощів не виникає. Можна сплутати лише префікси пре- і при-, які в ненаголошеній позиції звучать майже однаково.

Префікс прі- вживається тільки у трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва.

Ненаголошені е та и в префіксах
Пишемо пре- Пишемо при-
Префікс пре- пишемо в прикметниках (та прислівниках і деяких іменниках, що походять від них), якщо він замінюється словом “дуже”: премудрий (дуже мудрий), препоганий (дуже поганий), прекрасний (дуже красний, тобто гарний), прекрасно (від прекрасний), премудрість (від премудрий).
Цей префікс виступає також у запозичених зі старослов’янської мови словах презирство, преподобний, престол і похідних.
В інших випадках пишемо префікс при-: природа, прикраса, признатися, примудритися, прив’ялий, пристаркуватий, привільний.
В дієсловах і похідних від них словах префікс при- означає наближення, приєднання до чогось, неповноту дії чи ознаки: приїхати, присісти; прибуття, приклеєний.
У прикметниках та іменниках префікс при- означає знаходження біля чогось: прикордонний, пригірок.
Треба мати на увазі, що пре- виступає також на початку ряду іншомовних слів, у яких в українській мові префікс не виділяється (частина пре- тут означає переважно передування): президент (той, що сидить попереду), президія, прелюдія, преамбула, превентивний, прем’єра, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, претендент, претензія, префект, преферанс, прецедент.

Написання ненаголошених е та и в суфіксах рідко перевіряється наголосом: глибина́ — глиби́ни, ро́димка — роди́мий.

Лише в суфіксах -ець і -ень голосний е при змінюванні слова випадає: палець — пальця, хлопець — хлопця, промовець — промовця, велетень — велетня, липень — липня (виняток: красень — красеня і красня).

Іноді для перевірки написання ненаголошених е та и можна користуватися аналогією. Наприклад, пишемо:
передплатник, льотчик, бо робітни́к, будівни́к;
в’язальниця, вишивальниця, бо робітни́ця, вагівни́ця;
громадя́нин, кия́нин, львів’я́нин, бо селяни́н, міщани́н;
довірливий, наполегливий, розсудливий, бо мовчазли́вий, кмітли́вий;
напористий, промовистий, розкотистий, бо голоси́стий, барви́стий;
ема́левий, сла́нцевий, си́тцевий, бо криштале́вий, квітне́вий.
Але така перевірка не завжди можлива і не завжди надійна. Тому треба запам’ятати деякі закономірності в написанні е та и в суфіксах.

Ненаголошені е та и в суфіксах
Пишемо и в суфіксах Пишемо е в суфіксах
У суфіксах іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е),-иськ(о) завжди пишемо и: братик, ударник, ударниця, родич, Петрович, житнище, житнисько.
При творенні нових слів буква и в цих суфіксах зберігається: кошик — кошичок, рушник — рушничок, палиця — паличка, терлиця — терличка.
Виняток становить лише слова далеч (бо дале́кий).
У словах із зменшено-пестливим значенням вживаються суфікси -ечк-, -еньк, -есеньк-, у яких завжди пишемо е (цей звук може з’являтися й випадати): стрічка — стрічечка, донька́ — донечка, віконце — віконечко, рука — рученька, лице — личенько, білявий — білявенький, більший — більшенький, рідний — ріднесенький.
Пишеться буква и у суфіксі -ин(а):
а) в іменниках жіночого роду: долина, далина, довжина, мілина, чужина, ярина́ , городина, бувальщина, козаччина.
б) в іменниках чоловічого роду типу харків’янин, росіянин, татарин (у множині суфікс -ин- у них випадає: харків’яни, росіяни, татари).
в) у присвійних прикметниках: сестра — сестрин, баба — бабин, свекруха — свекрушин, невістка — невістчин.
В усіх інших випадках вживаються суфікси –ен-, -ен(я), -енн(я), у яких пишемо букву е, а саме:
а) суфікс -ен- у дієприкметниках: утворений, зачинений, вражений, нагромаджений, залишений;
б) суфікс -ен(я) в іменниках середнього роду IV відміни: зайченя, кошеня, цуценя, пташеня, рученята;
в) суфікс -енн(я) в іменниках середнього роду, утворених від дієслів: звернення, мислення, оголошення, попередження;
г) суфікс -ен- в іменниках імена, племена, письмена.
Завжди пишеться и в ненаголошеному суфіксі іменників середнього роду -ив(о) (вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці): мереживо, плетиво, паливо, куриво, печиво. Виняток становлять слова зарево, марево, мрево та рідковживані поетизми маєво (майво) і сяєво (сяйво), у яких виступає суфікс –ев(о).
Завжди з буквою е пишуться суфікси -елезн(ий), -ер(о), -тель: довжелезний, товстелезний; п’ятеро, шестеро; вчитель, вихователь.

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Підпишіться на 👇
наш канал у Telegram

Перепишіть, вставляючи пропущені у префіксах букви е чи и.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Перепишіть, вставляючи пропущені в суфіксах букви е або и.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях помилки.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)
Чергування е з и, правопис ненаголошених е та и
(загальні правила)
Чергування і
з іншими голосними
Правопис і та и в незапозичених словах (загальні правила) та в основах іншомовних слів Правопис і та и
в префіксах і суфіксах
Правопис о та а,
о та у
Чергування е з о після шиплячих та й