ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
У префіксах і більшості суфіксів и та і пишуться за загальними правилами.
Але в кількох суфіксах написання и, і загальними правилами не перевіряється, їхній правопис треба запам’ятати.
| Пишемо і | Пишемо и |
|---|---|
| Правопис і та и в префіксах | |
| Префікси від-, під-, а також прі- (який уживається лише в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва) пишемо завжди з буквою і. Звук [і] в них з’явився на місці колишнього [о], порівняйте: відразу — одразу, відхилити — одхилити; прізвище — прозивати, прірва — прорвати. |
Префікси ви-, при- завжди пишемо з и: вийти, вибір, привабливий, прикрасити. (див. Ненаголошені е та и в префіксах) |
| Префікси з кінцевим приголосним часто перед двома або більше кореневими приголосними дістають у кінці голосний [і]: зібрати, розібрати, відімкнути, надійти, обігнати, підіпхнути. | |
| Правопис і та и в суфіксах | |
| У суфіксах -ість, -іть, -ів пишемо і, бо тут і чергується з о, e: легкість — легкості, співучість —співучості, гуркіт — гуркоту, батьківський — батькова, царівна — царева. | У суфіксах -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), а також -ив(о), -ин(а), -ин(я), -ин(ий), -ит(ий), - ист(ий) і под. пишемо и, бо в них нема чергування з о або e: льотчик — льотчика, москвич — москвича, ручище — ручищ, вершина — вершин, родовитий — за аналогією: знаменитий; плечистий — за аналогією: зернистий |
| У суфіксах -інь, -ій, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) завжди пишеться і: теплінь, широчінь, височінь, далечінь; рушій, торохтій; тихіший, стрункіший, гарячіший; новісінький, малюсінький. | |
| Суфікс -інн(я) пишеться в іменниках, утворених від дієслів: ходити — ходіння, сушити — сушіння, смажити — смажіння, кришити — кришіння. | Суфікс -инн(я) вживається тільки в іменниках із збірним значенням: буряк — бурячиння, мак — маковиння, лопух — лопушиння, шум — шумовиння. |
| Якщо збірна назва утворена від іменника на -інь, то пишемо -інн(я): волосінь — волосіння, камінь — каміння, корінь — коріння. | |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Префікси від-, під- пишемо завжди з буквою і, а не и: відчинити, віднести, підкинути, піддати.
1. У префіксі при-, який вживається на позначення наближення, приєднання або неповноти чи результату дії, пишеться и: прибігти, прилетіти, приклеїти, прибудувати, прикрити, присісти, прив’язати.
2. Після кінцевого приголосного префікса перед коренем, що починається двома приголосними звуками, з’являється голосний звук [і], тобто префікс видозмінюється: розі-, піді-, віді-, зі- (ізі-): відімкнути, зіставити, ізігнутий.
Префікси від-, під- пишемо завжди з буквою і. Після кінцевого приголосного префікса перед коренем, що починається двома приголосними звуками, з’являється голосний звук [і], тобто префікс видозмінюється: розі-, піді-, віді-, зі- (ізі-): розірвати, підібрати, відімкнути.
Префікси від-, під- пишемо завжди з буквою і; після кінцевого приголосного перед коренем, що починається двома приголосними звуками, з’являється голосний звук [і]: розірвати, підібрати, відімкнути.
У суфіксах -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о) і под. пишемо и, бо в них нема чергування з о або e: льотчик — льотчика, москвич — москвича, ручище — ручищ.
Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик), а також -ив(о) і под. пишемо з и: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик.
У суфіксах -ість, -іть, -ів пишемо і, бо тут і чергується з о чи e: легкість — легкості, співучість —співучості.
1. Суфікс -інь- завжди пишеться з і, уживається в іменниках жіночого роду III відміни на позначення опредметнених ознак: височінь, глибочінь, плоскінь, темінь.
2. Для милозвучності мовлення після кінцевого приголосного префікса перед коренем, що починається двома приголосними звуками, з’являється голосний звук [і], тобто префікс видозмінюється: розі-, піді-, віді-, зі- (ізі-): розірвати, підібрати, відімкнути, зіставити, ізігнутий.
1. У тих випадках, коли корінь слова починається сполученням приголосних, як правило, пишеться префікс зі- замість з-: зібгати, зігнути, зідрати, зізнатися, зімкнути.
2. Суфікс -инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: бобови́ння, гарбузи́ння, картопли́ння, павути́ння;
Суфікс -інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із голосними основи и та і: горіти — горіння, носити — носіння, ходити — ходіння, шарудіти — шарудіння.