← попередній урок
Зміст
наступний урок →
В українській мові приголосні звуки можуть подовжуватися.
Подовжуються звичайно зубні та шиплячі*: знання, віддаль, беззмінний, життя, обличчя, збіжжя. Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами: беззахисний, старанний, відкриття, бездоріжжя.
Але подвоєні букви не завжди читаються як подовжені звуки: міськком [м’ісˊком], страйкком [страйком], Вінниччина [в’інничина], возз’єднаний [возйеднаний]. Найчастіше це трапляється в іншомовних словах: Голландія [голанˊдˊійа], Калькутта [калˊкута], Ясси [йаси], меккський [мексˊкий] (але: Мекка [мекка]).
За участю голосу й шуму | За місцем перепони | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
губні (“мавпа Буф”) |
зубні (“де ти з’їси ці лини”) |
піднебінні | задньоротові (“хуґа гука”) |
||||||
сонорні (“ми винили рій”) |
м | в | н | - | л | р | й | - | - |
дзвінкі (“буде гоже ґедзю у джазі”) |
б | - | д | дз | з | дж | ж | ґ | г |
глухі (“усе це кафе “Птах і чаша”) |
п | ф | т | ц | с | ч | ш | к | х |
Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи:
а) шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш];
б) свистячі: [дз], [з], [ц], [с].
Подовжені м’які приголосні | |
---|---|
Подовжуються м’які зубні і пом’якшені шиплячі приголосні, якщо вони стоять між двома голосними: а) в іменниках середнього роду на -я: знаряддя, чуття, галуззя, колосся, знання, затишшя, обличчя, бездоріжжя; б) в іменниках жіночого роду ІІІ відміни орудного ("ким?", "чим?") відмінка однини перед кінцевим -ю: тінь— тінню, сіль — сіллю, мазь — маззю, мідь — міддю, ніч — ніччю, подорож — подорожжю, туш — тушшю; в) у словах Ілля, суддя, стаття, породілля, рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню. У похідних словах подовження між двома голосними зберігається: життя — життєвий, життєвість, життєрадісний; суддя — суддівський, суддівство. |
Якщо м’який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: знання — знань, багаття — багать, Поділля — подільський, ніччю — жовчю, Побужжя — Поволжя. |
У назвах молодих істот (середній рід) подовження немає: теля, гуся, щеня; | |
Подовження не зберігається в словах: стаття — (багато) статей, постатейний, життя — житейський. | |
Подовжується звук л в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти; | |
Подвоєння букв | |
Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), законний (закон+ний), годинник (годин+ник), розрісся (розріс+ся), піднісся (підніс+ся), піввідра (пів+відра), юннат (юний+натураліст), страйкком (страйковий+комітет). | |
Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на -цьк(ий): Вінниччина (вінницьк+ина), козаччина (козацьк+ина), Німеччина (німецьк+ина). | Виняток — Галичина (походить від Галич). |
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, лляний (і льняний), овва, ввесь і похідних. | |
Подвоюється н між голосними в прикметниках на - ний, - ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман — туманний, стіна — стінний, вікно — віконний, осінь — осінній. | Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: буква — буквений, реформа — пореформений, журавель — журавлиний, дерево — дерев’яний, не ждати — нежданий. |
Подвоюється н у наголошених суфіксах - е́нн(ий), - а́нн(ий): а) у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості: страшенний, здоровенний, нескінченний, невблаганний, незрівнянний, недоторканний; б) у небагатьох прикметниках-старослов’янізмах: свяще́нний (звичайно: святий), огне́нний (звичайно: вогняний), благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний. |
В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах - ен(ий), - ан(ий) буква н не подвоюється: шалений, скажений, навіжений, жаданий (вказують на звичайну міру якості), нескі́нчений, незрі́вняний, намальований, написаний, з’єднаний. |
Подвоюється н з різних причин також у словах старанний, притаманний, захланний, останній. | |
У словах, похідних від прикметників, написання нн зберігається: туманний — туманно, туманність; нескінче́нний — нескінченно, нескінченність; письменний — письменник; віконний — віконниця; | У похідних від прикметників словах написання одного н зберігається: шалений — шалено, шаленість; вихований — вихованість; захоплений—захоплено, захопленість (хоч: виховання, захоплення). |
Подвоєння букв в іншомовних словах | |
Увага! Написання подвоєних букв у власних іншомовних назвах треба кожного разу перевіряти за “Орфографічним словником” та різними довідниками. | |
У власних іншомовних назвах і похідних словах подвоєння букв зберігається, як вони пишуться в тих мовах, звідки їх узято: Андорра, андоррський, Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Абіссінія, Ассірія, Брюссель, Бонн, Ніцца, Яффа, Дарданелли, Міссісіпі, Апенніни, |
Нема подвоєння у власних назвах: Гавана, Касабланка, Бразилія, Мадагаскар та ін. Увага! Згідно з нормами Правопису 2019 року буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Дікенс, Джексон, Текерей, Бекі, Букінгем, Бісмарк, Брюкнер, Брокес, Ламарк, Штокманн, Стокгольм, Рудбек, Шерлок. |
Винятки: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, контрреволюція, ірраціональний, сюрреалізм. інновація, імміграція (але: еміграція, емігрант). | У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, маса, група, сума, шосе, колона, алегорія, хобі, бароко, гуни, фін, інтермецо, беладона. |
В деяких недавно запозичених іменах подвоєння букв зберігається: Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Палладій, Еммануїл, Алла, Белла, Ізабелла, Стелла, Інна, Сусанна, Жанна, Маріанна, Емма, Віолетта, а також Іванна, Ганна. | В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови букви звичайно не подвоюються: Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Агнеса, Інеса. |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
* якого не можна збагнути
* неможливість знищити щось
Приголосні подовжуються між двома голосними, якщо вони іменники середнього роду на -я: обличчя, знаряддя.
1. Приголосні подвоюються, якщо відбувається збіг кореня і суфікса: осінній.
2. У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, маса, група, сума, шосе.
1. Приголосні подовжуються між двома голосними, якщо вони іменники середнього роду на -я: обличчя, знання.
2. Приголосні подвоюються, якщо відбувається збіг префікса і кореня: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний).
Приголосна н подовжується між двома голосними у прикметниках, якщо вони мають наголошені суфікси -енн-, -анн-, -янн-, і означають або перебільшення, або неможливість дії, або старослов’янізм: здоровенний, несказанний, благословенний.
В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється: шалений, скажений, навіжений.
1. Збiг однакових приголосних виникає у наголошених прикметникових суфiксах - енн- i - анн- (- янн-) переважно зi значенням збiльшення ознаки, пiдсилення, можливостi дiї: здоровенний, нескiнченний.
2. Подовжуються приголоснi д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш, якщо вони стоять у позицiї мiж голосними в iменниках середнього роду на -я: знаряддя, знання.
1. Приголосні подвоюються, якщо відбувається збіг кореня та суфiкса: сонний.
2. У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, маса, група.
Подовжуються зубні і пом’якшені шиплячі приголоснi якщо вони стоять у позицiї мiж голосними:
- в iменниках середнього роду на -я: знаряддя, знання.
- в орудному вiдмiнку однини iменникiв жiночого роду III вiдмiни перед -ю: сiль – сiллю, зустрiч – зустрiччю.
Подвоюється н між голосними в прикметниках на -ний, -ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман — туманний, стіна — стінний.
Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: буква — буквений, дерево — дерев’яний, не ждати — нежданий.
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, лляний (і льняний), овва, ввесь і похідних.
У власних іншомовних назвах і похідних словах подвоєння букв зберігається, як вони пишуться в тих мовах, звідки їх узято: Андорра, андоррський, Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Міссурі, міссурійський.
Всі вправи
(На головну сторінку)
Правопис приголосних
у кінці префіксів, чергування та уподібнення приголосних
Зміни приголосних
перед суфіксами
- ськ(ий), - ств(о)