У літературній мові звук e, що стоїть після шиплячих та й, чергується з о. При цьому діють такі закономірності.
Чергування е з о після шиплячих та й
Пишеться е
Пишеться о
Після шиплячих (ж, ч, ш, ш, дж) та й вимовляємо і пишемо е перед шиплячими та м’якими приголосними — теперішніми або давніми: увечері (хоч: вечори), стежечка (хоч: стежок), баєчка, шести (у давньоруській мові вимовлялось [шˊecˊтˊі]), четверо (у давньоруській — [чˊетˊвˊеро]).
Після шиплячих та й вимовляємо і пишемо о перед споконвічне твердими нешиплячими: вечором, (багато) стежок, (багато) байок, шостий (у давньоруській мові вимовлялось [шˊестий]), чотири (у давньоруській— [чˊетиpˊi]), човен (у давньоруській — [чˊелн]).
Примітка. У словах типу баєчка, книжечка, лієчка, ложечка, стежечка, річечка голосний е виступає після шиплячих та й тому, що приголосний ч у давнину був м’яким.
Винятки:жерло, печера, червоний, черга, чекати, чепурний, черствий, щедрий, щепа (виступає е перед твердими нешиплячими)
Винятки:гайочок, свіжості, чорнило, чорниці (ягоди), чорніти (виступає о перед шиплячими та м’якими — теперішніми чи давніми).
Сумнівів не було: загадковий предмет, що впав із неба, був не що інше, як великий шмат шоколаду. (Джанні Родарі “Торт у небі”.)
Сумнівів не було: загадковий предмет, що впав із неба, був не що інше, як великий шмат шеколаду. (Джанні Родарі “Торт у небі”.)
Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним пишеться о: бджола, будиночок, вечори (пор. вечеря), жонатий (пор. женити), іграшок.
ПІДКАЗКА
Смужечка чарівної жувальної гумки «Вонка» - це все, що буде потрібно на сніданок, на обід і на вечерю! (Роальд Дал “Чарлі і шоколадна фабрика”.)
Смужочка чарівної жувальної гумки «Вонка» - це все, що буде потрібно на сніданок, на обід і на вечерю! (Роальд Дал “Чарлі і шоколадна фабрика”.)
Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м'якими приголосними (теперішніми або давніми, приголосний ч у давнину був м’яким) пишеться е: вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька.
ПІДКАЗКА
Ні, Кокуа, я не жонатий, і, правду кажучи, до цієї хвилини ніколи й не думав про одруження. (Роберт Льюїс Стівенсон “Вечірні розмови на острові”.)
Ні, Кокуа, я не женатий, і, правду кажучи, до цієї хвилини ніколи й не думав про одруження. (Роберт Льюїс Стівенсон “Вечірні розмови на острові”.)
Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним пишеться о: бджола, вечори (пор. вечеря), жонатий (пор. женити), пшоно (пор. пшениця), іграшок.
ПІДКАЗКА
Лихий Принц пішов геть, а Розумниця побігла до віддаленого покою, де в кутку був влаштований стічний жолоб і куди сестри щодня викидали сміття. (Шарль Перро “Спритна принцеса, або Пригоди Розумниці”.)
Лихий Принц пішов геть, а Розумниця побігла до віддаленого покою, де в кутку був влаштований стічний желоб і куди сестри щодня викидали сміття. (Шарль Перро “Спритна принцеса, або Пригоди Розумниці”.)
О пишемо після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним: бджола, вечори, чотири, шостий.
ПІДКАЗКА
Я взяв конверт і побачив нашвидкуруч надряпану червоним чорнилом на внутрішньому боці клапана над смужкою клею тричі підряд літеру «К». (Артур Конан Дойл “Пригоди Шерлока Холмса”.)
Я взяв конверт і побачив нашвидкуруч надряпану червоним чернилом на внутрішньому боці клапана над смужкою клею тричі підряд літеру «К». (Артур Конан Дойл “Пригоди Шерлока Холмса”.)
О пишеться у словах гайочок, свіжості, чорнило, чорниці (ягоди), чорніти.
ПІДКАЗКА
Зі стебел дикої коноплі я виготовив щось на зразок пряжі, з якої зробив грубий чохол для матраца, набивши його пір'ям різних птахів. (Джонатан Свіфт “Мандри Гуллівера”.)
Зі стебел дикої коноплі я виготовив щось на зразок пряжі, з якої зробив грубий чехол для матраца, набивши його пір'ям різних птахів. (Джонатан Свіфт “Мандри Гуллівера”.)
О пишемо після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим нешиплячим приголосним: бджола, вечори, чотири, шостий.
ПІДКАЗКА
А що човен усе ще визирав з води, то відра з піском передавали вже через оглядову діжечку.(Володимир Рутківський “Джури і підводний човен”.)
А що човен усе ще визирав з води, то відра з піском передавали вже через оглядову діжочку.(Володимир Рутківський “Джури і підводний човен”.)
Е пишемо після ж, ч, ш, щ, дж, й перед шиплячими та м`якими приголосними (теперішніми або давніми, приголосний ч у давнину був м’яким): баєчка [байечка], копієчка [копˊійечка], діжечка.
ПІДКАЗКА
Вже сам цей вчинок був нечуваною милістю, бо досі жоден із них не помічав Блада, обмежуючись черствим і випадковим привітанням. (Рафаель Сабатіні “Одіссея капітана Блада”.)
Вже сам цей вчинок був нечуваною милістю, бо досі жоден із них не помічав Блада, обмежуючись чорствим і випадковим привітанням. (Рафаель Сабатіні “Одіссея капітана Блада”.)
Е пишеться у словах жерло, печера, червоний, черга, чекати, чепурний, черствий, щедрий, щепа.
ПІДКАЗКА
За добу вони були вже біля мосту і сховалися у невеликому гайочку обабіч дороги. (Олександр Зубченко “Перемагаючи долю”.)
За добу вони були вже біля мосту і сховалися у невеликому гайечку обабіч дороги. (Олександр Зубченко “Перемагаючи долю”.)
О пишеться у словах гайочок, свіжості, чорнило, чорниці, чорніти.
ПІДКАЗКА
Дерева поблизу не було, і я, шукаючи прохолодного куточка, вліз у жерло старої гармати і зараз же заснув міцним сном. (Рудольф Еріх Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”.)
Дерева поблизу не було, і я, шукаючи прохолодного куточка, вліз у жорло старої гармати і зараз же заснув міцним сном. (Рудольф Еріх Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”.)
Перед твердими нешиплячими пишеться е у словах жерло, печера, червоний, черга, чекати, чепурний, черствий, щедрий, щепа.
