← попередній урок
Зміст
наступний урок →
В основах багатьох українських слів звук [і] непостійний. Він, як правило, виникає на місці інших голосних внаслідок чергування. За загальним правилом голосні звуки [о] та [е] виступають у відкритому складі, а [і] — у закритому*. Але це не стосується запозичених слів, де цей звук постійний: хлорофіл — хлорофілу (порівняйте в незапозиченому слові: стіл — стола).
Закритий склад — склад, що закінчується на приголосний звук: стіль-чик.
Відкритий склад — склад, що закінчується на голосний звук: сто-ла.
Чергування і з іншими голосними | ||
---|---|---|
правило | приклади | |
Звук [і] з’являється на місці о та е: | ||
а) у закритому складі (якщо о, е не випадають): | слово — слів, школа — шкіл, село — сіл, джмелі — джміль, перо — пір’я, Києва — Київ, прозивати — прізвище, прорвати — прірва; | |
але нема чергування: сон — сну, день — дня, січень — січня (бо о, е випадають); | ||
б) у відкритому складі перед складом із суфіксами –ок, -ець: | дзвоник — дзвінок, возик — візок, олово — олівець*, кончина — кінець, печі — запічок, промені — промінець;
* раніше стержні робили із олова з цинком, якими й писали на папері. |
|
в) перед подовженими приголосними (подвоєними буквами): | солі — сіллю, ночі — ніччю, ворота — підворіття, осені — осінню, речі — річчю, зелень — зілля. | |
г) в коренях ряду дієслів перед наступним складом із суфіксом -а- або –ува-, а саме: | берегти — зберігати брехати — набріхувати викоренити — викорінювати гребти — згрібати застебнути — застібати зачепити — зачіпати защепнути — защіпати летіти — літати мести — замітати пекти — випікати волокти — зволікати |
підперезати — підперізувати плескати — запліскувати плести — заплітати стерегти — остерігати стрелити — стріляти текти — протікати тесати — обтісувати чекати — очікувати чесати — зачісувати шептати — нашіптувати полоскати — заполіскувати |
У словах діти (дитина), сідати (сидіти), звіситися (звисати) і зліпитися (липнути) звук [і] чергується з [и]. |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
При словотворенні звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах): гора — гір, нога — ніг, особа — осіб.
При словотворенні звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах): будова - будівник, воля - вільний, нога - підніжжя, робота - робітник.
При словозміні звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах): вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі.
При зміні слова голосні о та е у відкритих складах чергуються з і в закритих складах: стола — стіл, зоря — зірка, село — сільський.
Чергування о, е з і відбувається у відкритому складі, якщо в наступному складі є суфікси -ок, -ець: двері — одвірок, олово — олівець, острови — острівець.
Звук [і] з’являється на місці о та е перед подовженими приголосними (подвоєними буквами): солі — сіллю, ночі — ніччю, ворота — підворіття.
У багатьох словах української мови [о], [е] у відкритих складах чергуються з [і] в закритих при зміні та творенні слів. Наприклад: гора — гір, печі — піч; школа — шкільний, село — сільський.
Звуки [о], [е], що стоять у вiдкритому складi, мiняються на [i] у закритому: летiти – полiт, солi - сiль.
Чергуються о, е з і перед подовженими приголосними (подвоєними буквами): осені — осінню, речі — річчю, ворота — підворіття.
Звук [і] з’являється на місці о та е в коренях ряду дієслів перед наступним складом із суфіксом - а- або –ува-, а саме: зачепити — зачіпати, защепнути — защіпати, чекати — очікувати, чесати — зачісувати і ін.