В основах багатьох українських слів звук [і] непостійний. Він, як правило,
виникає на місці інших голосних внаслідок чергування. За загальним правилом голосні звуки [о] та [е] виступають у відкритому складі, а [і] — у закритому*. Але це не стосується
запозичених слів, де цей звук постійний: хлорофіл — хлорофілу (порівняйте в незапозиченому слові: стіл — стола).
Закритий склад — склад, що закінчується на приголосний звук: стіль-чик. Відкритий склад — склад, що закінчується на голосний звук: сто-ла.
Чергування і з іншими голосними
правило
приклади
Звук [і] з’являється на місці о та е:
а) у закритому складі (якщо о, е не випадають):
слово — слів, школа — шкіл, село — сіл, джмелі — джміль, перо — пір’я, Києва — Київ, прозивати — прізвище, прорвати — прірва;
але нема чергування: сон — сну, день — дня, січень — січня (бо о, е випадають);
б) у відкритому складі перед складом із суфіксами –ок, -ець:
дзвоник — дзвінок, возик — візок, олово — олівець*, кончина — кінець, печі — запічок, промені — промінець; * раніше стержні робили із олова з цинком, якими й писали на папері.
в) перед подовженими приголосними (подвоєними буквами):
солі — сіллю, ночі — ніччю, ворота — підворіття, осені — осінню, речі — річчю, зелень — зілля.
г) в коренях ряду дієслів перед наступним складом із суфіксом -а- або –ува-, а саме:
Сам князь Іван Куракін розробив систему охорони зібрань осіб вищого світу від можливих пограбувань. (Володимир Лис “Маска”.)
Сам князь Іван Куракін розробив систему охорони зібрань особ вищого світу від можливих пограбувань. (Володимир Лис “Маска”.)
При словотворенні звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах): гора — гір, нога — ніг, особа — осіб.
ПІДКАЗКА
Оджилві сказав мені, що зсередини циліндра чути якийсь шум, але робітники не можуть відкрутити покришку, бо нема за що взятися. (Герберт Джордж Веллс “Війна світів”.)
Оджилві сказав мені, що зсередини циліндра чути якийсь шум, але роботники не можуть відкрутити покришку, бо нема за що взятися. (Герберт Джордж Веллс “Війна світів”.)
При словотворенні звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах): будова - будівник, воля - вільний, нога - підніжжя, робота - робітник.
ПІДКАЗКА
Аеростат, обертаючись навколо своєї осі разом із стовпом повітря, помчав зі швидкістю дев'яносто миль на годину. (Жуль Верн “Таємничий острів”.)
Аеростат, обертаючись навколо своєї вісі разом із стовпом повітря, помчав зі швидкістю дев'яносто миль на годину. (Жуль Верн “Таємничий острів”.)
При словозміні звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах): вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі.
ПІДКАЗКА
Брати вже знову стали лебедями, літали великими колами вгорі і, нарешті, зовсім зникли з очей. Але наймолодший лебідь повернувся. (Ганс Кристіан Андерсен “Дикі лебеді”.)
Брати вже знову стали лебедями, літали великими колами вгорі і, нарешті, зовсім зникли з очей. Але наймолодший лебедь повернувся. (Ганс Кристіан Андерсен “Дикі лебеді”.)
При зміні слова голосні о та е у відкритих складах чергуються з і в закритих складах: стола — стіл, зоря — зірка, село — сільський.
ПІДКАЗКА
Мій же острівець має всього три кілометри, тобто дуже маленький. (Януш Корчак “Пригоди короля Мацюся”.)
Мій же островець має всього три кілометри, тобто дуже маленький. (Януш Корчак “Пригоди короля Мацюся”.)
Чергування о, е з і відбувається у відкритому складі, якщо в наступному складі є суфікси -ок, -ець: двері — одвірок, олово — олівець, острови — острівець.
ПІДКАЗКА
Між підніжжям скелі й водою майже рівною лінією лежав ряд каміння, по ньому я й просувався вперед, пильно вдивляючись у воду. (Артур Конан Дойл “Архів Шерлока Холмса”.)
Між підножжям скелі й водою майже рівною лінією лежав ряд каміння, по ньому я й просувався вперед, пильно вдивляючись у воду. (Артур Конан Дойл “Архів Шерлока Холмса”.)
Звук [і] з’являється на місці о та е перед подовженими приголосними (подвоєними буквами): солі — сіллю, ночі — ніччю, ворота — підворіття.
ПІДКАЗКА
З віддаленого крила другого поверху розгорталася просто неймовірна панорама шкільного подвір'я. (Олена Печорна “Фортеця для серця”.)
З віддаленого крила другого поверху розгорталася просто неймовірна панорама школьного подвір'я. (Олена Печорна “Фортеця для серця”.)
У багатьох словах української мови [о], [е] у відкритих складах чергуються з [і] в закритих при зміні та творенні слів. Наприклад: гора — гір, печі — піч; школа — шкільний, село — сільський.
ПІДКАЗКА
Усі зрозуміли, що цього разу Помідор переміг, а вони зазнали нової невдачі. (Джанні Родарі “Пригоди Цибуліно”.)
Усі зрозуміли, що цього разу Помідор перемог, а вони зазнали нової невдачі. (Джанні Родарі “Пригоди Цибуліно”.)
Звуки [о], [е], що стоять у вiдкритому складi, мiняються на [i] у закритому: летiти – полiт, солi - сiль.
ПІДКАЗКА
Вони прощалися зі своїм минулим життям і навіть боялися думати про те, що ж їх чекає там, у кінці цього жахливого бездоріжжя. (Гаррієт Бічер-Стоу “Хатина дядька Тома”.)
Вони прощалися зі своїм минулим життям і навіть боялися думати про те, що ж їх чекає там, у кінці цього жахливого бездорожжя. (Гаррієт Бічер-Стоу “Хатина дядька Тома”.)
Чергуються о, е з і перед подовженими приголосними (подвоєними буквами): осені — осінню, речі — річчю, ворота — підворіття.
ПІДКАЗКА
Зовнішністю Форд Префект також не дуже вирізнявся. Руде, трохи кучеряве волосся він зачісував назад. (Дуґлас Адамс “Путівник по Галактиці для космотуристів”.)
Зовнішністю Форд Префект також не дуже вирізнявся. Руде, трохи кучеряве волосся він зачесував назад. (Дуґлас Адамс “Путівник по Галактиці для космотуристів”.)
Звук [і] з’являється на місці о та е в коренях ряду дієслів перед наступним складом із суфіксом - а- або –ува-, а саме: зачепити — зачіпати, защепнути — защіпати, чекати — очікувати, чесати — зачісувати і ін.