Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Правопис закінчень іменників II відміни чоловічого роду в інших відмінках



Від-мінки Закінчення іменників II відміни чоловічого роду
Н.
Р. Іменники II відміни чоловічого роду у родовому відмінку множини можуть мати закінчення -ів (-їв) або нульове закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників).
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку множини мають звичайно закінчення -ів: солдат — солдатів, партизан — партизанів, ткач — ткачів, батько — батьків, тато — татів, плащ — плащів, помідор — помідорів, кілограм — кілограмів.
Нульове закінчення в родовому відмінку множини (крім кількох винятків — див. Відмінкові закінчення іменників) мають лише ті іменники чоловічого роду, які в множині втрачають суфікс -ин-: киянин — кияни, киян; татарин — татари, татар; громадянин — громадяни, громадян.
Виняток з цього: хазяїн — хазяї, хазяївхазяїни, хазяїнів).
Д. У давальному відмінку однини більшість іменників другої відміни чоловічого роду мають паралельно закінчення -ові, -еві (на письмі також -єві) і рідше (-ю): батько — батькові і батьку, будинок — будинкові і будинку, пан міністр — панові міністру, рідний край — рідному краєві і рідному краю.
У деяких іменниках чоловічого роду (з кінцевими основи -ів-, -ов-) у давальному відмінку однини можливе лише закінчення -у, -ю: острів — острову (”островові” було б важко вимовляти), Яків — Якову, Київ — Києву, Глібов — Глібову.
Зн.
Ор. В орудному відмінку однини треба розрізняти прізвища прикметникового походження на -ов (-ев, -єв), -ін, -ин і однозвучні назви населених пунктів. Прізвища тут мають закінчення -им, а однозвучні назви населених пунктів — -ом: Сергієм Миколайовичем Че́рниковим, але селом Черни́ковом; поетом Пушкіним, але містом Пушкіном.
Проте прізвища на -ов, -ін, -ин, які не походять від прикметників, мають закінчення -ом: Сербин — Сербином, Волошин — Волошином, Кармазин — Кармазином, Дарвін — Дарвіном, Чарлі Чаплін — Чарлі Чапліном, Пров — Провом.
М. У місцевому відмінку однини можливі три різні закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників): (-ї); -ові, -еві (-єві); (-ю). Вживання їх поки ще остаточно не усталене. Найчастіше вживається закінчення -і: стіл — на столі, камінь — на камені, поріг — на порозі, бік — на боці, рух — у русі.
Іменники з основою на к мають, як правило, закінчення -у: будинок — у будинку, сік — у соку, візок — на візку, парк — у парку.
Закінчення -ові, -еві буває переважно в назвах істот: батько — при батькові, син — при синові, кінь — на коневіна коні, на коню).
Кл.

Поставте виділені кольором іменники в потрібному відмінку й числі.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

ІМЕННИК

Поділ іменників на відміни
(I, II, III, IV відміни)

Поділ іменників І та ІІ відмін на групи (тверда, м’яка, мішана)

Відмінкові закінчення іменників

Правопис закінчень іменників І та ІІ відмін залежно від групи

Правопис закінчень іменників
І відміни

Правопис закінчень іменників
II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини

Правопис закінчень іменників
II відміни середнього роду

Правопис закінчень іменників
III відміни

Правопис закінчень іменників
IV відміни

Творення і правопис імен
по батькові

МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВИ

Основні закони милозвучності української мови Фонетичні засоби
милозвучності мови