← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Написання | Правило |
---|---|
Разом | Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пишуться разом (одним словом): а) адже, аніж, ніж, отже, отож, таж, також, теж, тож; б) аби, мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби; в) мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто; г) абощо, тощо, якщо; д) притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим. |
Окремо | Частина сполучників може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то. |
Окремо пишуться всі складові частини в таких сполучниках: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як. | |
У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні — окремо, а саме: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що. | |
Через дефіс | Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частками бо, но, то: отож-бо, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то, тільки-но. |
Для правопису важливо вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому (які пишуться окремо).
Сполучники можна замінити іншими синонімічними сполучниками: таж — адже, теж — також, тож — тому, якби — коли б, якже — якщо, якщо — коли, щоб — аби, проте — однак, зате — але, притому — до того ж, причому — і то.
Однозвучні ж поєднання інших частин мови замінити сполучниками не можна.
Сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання (на питання може відповідати все підрядне речення, а не сам сполучник).
Однозвучні ж поєднання слів є членами речення і відповідають на питання в реченні: яка? — та ж; яке? — те ж; що? — то ж; як? яким способом? — як би, як же; що? — що б; про що? про яке? — про те; за що? за яке? — за те; при чому? — при тому, при чому.
Порівняйте:
Я мусив заховатися від вас, Щоб ви не бачили мого ридання, Не знали глибини моїх ураз (Данте Аліг’єрі). А вона на що б не дивилася, де б не гуляла — всюди ввижаються їй дрімучі волинські праліси (М. Олійник);
Якби́ мені крила, крила соколинії, полетіла б я за милим, за дружиною (Т. Шевченко). Я́к би там не було, а література — моя професія (Леся Українка);
На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка). Повинна дякувати мамі за те, що будила рано, навчила всього робити;
Смерть — то короткий подих, мить остання, Якщо́ вона закон — не покарання. (Ф. де Кеведо). Я́к що трапиться, ні на кого не нарікай.
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Сполучником щоб починається підрядна частина складнопідрядного речення, відділити частку б від що в ньому не можна.
Сполучники щоб, якби, якщо, які пишуться разом, варто відрізняти від однозвучних з ними займенників чи прислівників, що пишуться окремо із частками б, би, що. На займенник що падає наголос, а частку б можна від нього відділити й поставити в іншому місці речення або зовсім опустити.
У сполучнику якби́ наголос падає на останній склад, а сам сполучник можна замінити іншим — коли б.
Сполучник якби відрізняється від прислівника як із часткою би тим, що прислівник як виділяється наголосом, частку би можна перенести в інше місце або й зовсім опустити.
Сполучники зате й проте пишуться одним словом. Відрізняють їх від однозвучного займенника те з прийменниками за і про так: сполучники можна замінити іншими синонімічними а, але, однак, однозвучні з ними слова таким чином не замінюються.
Сполучники таж, теж, тож (отож), які пишуться одним словом, варто відрізняти від однозвучних займенників те, та й частки то із часткою ж, які пишуться окремо. До займенників те, та можна додати слово саме (сама), а частку ж опустити.
Сполучники адже, ніж, аніж, також, мовби, наче, начеб, начебто, немов, немовби, нібито паралельних форм не мають і завжди пишуться разом.
Деякі сполучники із частками би, б, же, ж пишуться тільки окремо: або ж, адже ж, але ж, коли б, коли б то, коли ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б.
Всі вправи
(На головну сторінку)
Загальна характеристика прийменників
Правопис прийменників
Розрізнення прийменників і префіксів
Загальна характеристика сполучників
Загальна характеристика часток
Правопис часток
Написання не з різними частинами мови
Написання вигуків та звуконаслідувальних слів