Загальна характеристика прикметника

Посилання на YouTube

Прикметник називає ознаку предмета (новий, зелений, вербовий, сестрин) і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

За значенням прикметники поділяють на три розряди: якісні, відносні і присвійні.

Якісні —

називають ознаку предмета, яка може проявлятися в більшій або меншій мірі (мають ступені порівняння, відповідають на питання який? яка? яке? які?): зелений — зеленіший; високий — вищий, дуже високий; теплий — тепліший, трохи теплий;

Відносні —

вказують на відношення до іншого предмета, обставини, дії (утворюються від іменників, рідко — від дієслів та прислівників, відповідають на питання який? яка? яке? які?): дерев’яний — з дерева, книжковий — для книжок, вчорашній — який стався вчора, розділовий — який розділяє;

Присвійні—

вказують на належність предмета якійсь особі або тварині (утворюються від назв осіб, рідко — від назв тварин, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?): ба́тьків, зятева, сестрин, лисячий.

Прикметники можуть переходити з розряду в розряд, наприклад:
вишневий сік (відносний) — вишнева сукня (якісний)
легка сумка (якісний) — легка атлетика (відносний)
заяче вухо (присвійний) — заяча душа (фразеологізм, якісний)

Прикметники, прилагоджуючись до форми іменника, змінюються:
а) за родами: ясний, ясна, ясне;
б) за числами: ясний — ясні, синій — сині;
в) за відмінками: ясний — ясного, ясному, ясним...

Повні та короткі прикметники

За наявністю закінчень прикметники поділяються на повні й короткі.
Прикметники, у яких є закінчення, називаються повними: добрий, вільна, славне, зелені, батькового, материна.
Прикметники, у яких немає закінчення, називаються короткими: винен, певен, варт, потрібен, годен, ладен, повен, ясен, срібен, дрібен, зелен, красен та ін. Вони зустрічаються переважно у фольклорі.

Загальновживаними в сучасній українській мові є повні змінні форми прикметників:
нестягнені форми чоловічого роду: високий, гарний, веселий;
стягнені форми жіночого і середнього роду однини та у називному відмінку множини: висока, гарна, весела; високе, гарне, веселе; високі, гарні, веселі.

Стягнені форми утворюються від нестягнених так: приголосний [й], що був між голосними в закінченнях, зник; два однакових голосних закінчення стяглися в один звук:
весела[йа] → веселаа → весела;
темне[йе] → темнее → темне.

Нестягнені форми прикметників уживаються в розмовно-побутовому стилі, фольклорі, а в художніх творах виступають як засіб вираження врочистості, емоційної піднесеності й стилізації під народну пісню:
Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.