Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Уподібнення та правопис приголосних

Класифікація приголосних звуків


Посилання на YouTube


Система приголосних звуків (спрощена)

За участю голосу й шуму За місцем і способом творення
губні
(“мавпа Буф”)
зубні
(“де ти з’їси ці лини”)
піднебінні
Рой, щ[шч]е їжджу”
задньоротові
(“хуґа гука”)
з. щ. з. з.-щ. щ. з.-щ. щ. з. щ.
сонорні
(“ми винили рій”)
м в н - л р й - -
дзвінкі
(“буде гоже ґедзю у джазі”)
б - д дз з дж ж ґ г
глухі
(“усе це кафе “Птах і чаша”)
п ф т ц с ч ш к х

*з. — зімкнені; щ. — щілинні; з.-щ. — зімкнено-щілинні.

Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи:
а) шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш];
б) свистячі: [дз], [з], [ц], [с].

Уподібнення (асиміляція) приголосних

Посилання на YouTube

Система приголосних звуків (повна)

За участю голосу й шуму За місцем і способом творення
губні
(“мавпа Буф”)
зубні тверді
(“де ти з’їси ці лини”)
зубні м'які піднебінні
(“Рой, щ[шч]е їжджу”)
задньоротові
(“хуґа гука”)
з. щ. з. з.-щ. щ. з. з.-щ. щ. з.-щ. щ. з. щ.
сонорні
(“ми винили рій”)
м в н л н/ л/ р, р/ й
дзвінкі
(“буде гоже ґедзю у джазі”)
б д дз з д/ дз/ з/ дж ж ґ г
глухі
(“усе це кафе “Птах і чаша”)
п ф т ц с т/ ц/ с/ ч ш к х

Уподібнення за дзвінкістю

Уподібнення, тобто асиміляція, за дзвінкістю полягає в тому, що глухий звук перед дзвінким вимовляємо дзвінко.
Глухий + дзвінкий → дзвінкий + дзвінкий.
В українській мові дзвінкий приголосний завжди впливає своєю дзвінкістю на попередній глухий і уподібнює його до себе: боротьба – [бородˊба́], вокзал – [воґза́л], кісьба –[к’ізˊба́], футбол – [фудбо́л], отже – [о́дже].

Уподібнення за глухістю

Уподібнення за глухістю відбувається, коли дзвінкий приголосний перед глухим оглушується, тобто також стає глухим.
Дзвінкий + глухий → глухий + глухий.

Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови: легко – [ле́хко], вогко – [во́хко], нігті – [нˊі́хтˊі], кігті – [кʼі́хтˊі], дігтяр – [дˊіхтˊа́р], дьогтю – [дˊо́хтˊу], бігцем – [бʼіхце́м]. Ці слова потрібно запам’ятати.

У префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказа́ти], розсипати – [роc:и́пати], безпечний – [беспе́чний]. Однак при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

Уподібнення префікса з- перед к,п,т,х,ф ("кафе птах") відбита і на письмі: з + казати → сказати, з + фотографувати → сфотографувати, з + питати → спитати, з + терти → стерти, з + хотіти → схотіти.

Уподібнення за м’якістю

Тверді передньоязикові [д, т, з, с, дз, ц, л, н] ("де ти з’їси ці лини") пом'якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи: пісня – [п’і́сʹнʹа], літня – [лʹі́тʹнʹа], дні – [дʹнʹі], могутні – [моугýтʹнʹі], кузня – [кýзʹнʹа], хатні – [хáтʹнʹі], cьогодні – [сˊого́д΄н΄і], тліти – [т΄л΄і́ти].

Свистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] ("мавпа Буф") мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’і́р] і [з΄в’і́р], [см’і́х] і [с΄м’і́х], [св’і́т] і [с΄в’і́т], [цв’а́х] і [ц΄в’а́х], [цв’і́т] і [ц΄в’і́т], [св’а́то] і [с΄в’а́то], [дзв’íн] і [дзʹв’íн].

Уподібнення за місцем і способом творення

Шиплячі й свистячі утворюють пари [ш] — [c], [с΄]; [ч] — [ц], [ц΄]; [ж] — [з], [з΄]; [дж] — [дз], [дз΄].

Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
с + ш — [ш:]: винісши – [ви́нˊіш:и],
з + ж — [ж:]: зжати –[ж:а́ти],
з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [беижшу́мний],
з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:и́ти],
з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [беижчи́нство],
з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипи́тие],
з + дж — [ждж]: з джерела [жджеиреила́].

Шиплячі приголосні перед свистячими вимовляються як парні їм свистячі.
Шиплячий + свистячий → свистячий + свистячий:
ш + с΄ — [с΄:]: милуєшся [миелу́йеис:а],
ж + с΄ — [з΄с΄]: поріжся [поурˊі́зˊсˊа],
ч + с΄ — [ц΄с΄]: мучся [муцˊсˊа],
ш + ц΄ — [с΄ц΄]: дошці [до́сˊцˊі],
ж + ц΄ — [з΄ц΄]: мережці [меире́зˊцˊі],
ч + ц΄ — [ц΄:]: качці [ка́цˊ:і].

т + с — [ц]: братство – [брáцтво],
тˊ + сˊ— [цˊ:]: учіться – [уч’і́цˊ:a],
т + ц — [ц:]: коритце [кори́ц:еи],
т + ч — [ч:]: вотчина – [вóч:иена],
т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багáчшатиe],
т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багáч:атиe].

Правопис приголосних у кінці префіксів
Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах перед глухими, особливо при швидкій вимові, можуть оглушуватися. На письмі, проте, ці зміни не завжди позначаються.
У кінці префіксів роз-, без-, незалежно від вимови, завжди пишеться буква з: [росписка] розписка, [росада] розсада, [рожжарити] розжарити, [рожчистити] розчистити, [бесхмарний] безхмарний. Увага! В українській мові префіксів рос-, бес- немає.
В кінці префіксів від-, од-, над-, під- завжди пишеться буква д: відпустити, одкинути, надколоти, підпис.
Перед більшістю приголосних, незалежно від вимови, пишемо префікс з-: [жжати] зжати, [ссунути] зсунути, [жчистити] зчистити, [жшити] зшити. Перед к, ф, п, т, х (кафе “Птах”) префікс з змінюється на с-: скинути, сформувати, спідлоба, стерти, схил.
Чергування приголосних
Іноді при змінюванні або творенні слів замість одного звука з’являється інший, тобто відбувається чергування звуків. Звуки чергуються від того, що змінюється місце їхнього творення.
Характерні такі чергування приголосних:
г — з — ж (нога — нозі — ніженька);
к — ц — ч (рука — руці — рученька);
х — с — ш (вухо — у вусі — вушенько);
ґ—дз—дж (ґерлиґа — ґерлидзі—ґерлидженька).
Задньоротові г, к, х, ґ переходять у зубні з, ц, с, дз (свистячі) й піднебінні ж, ч, ш, дж (шиплячі)
У дієслівних основах чергуються такі приголосні:
д — дж (сидіти — сиджу);
зд —ждж (їздити—їжджу);
т — ч (летіти — лечу);
ст—щ (пустити—пущу).
В дієсловах — зубні д, т переходять у піднебінні (див. Чергування приголосних в особових формах дієслова).
В інших частинах мови д чергується із ж:
загородити — загороджу — загорожа;
переходити — переходжу — перехожий;
справдитися — справджується — справжній;
погода —випогоджується — погожий.
По-іншому ці приголосні не чергуються: не може, звук [г] чи [з] змінитися на [ш] або [ч] і т. д. В кількох словах, як виняток, ця закономірність порушується — у них замість чн вимовляємо і пишемо шн: рушник, рушниця, дворушник, соняшник, сердешний (тільки в значенні “бідолашний”), мірошник, торішній, — хоч ці слова походять відповідно від рука, сонце, серце, мірка, торік.
Уподібнення приголосних за місцем творення
Іноді при творенні або змінюванні слів виникає збіг двох приголосних, який важко вимовляється. Тоді, як правило, попередній приголосний уподібнюється до наступного. Ці зміни іноді позначаються, а іноді не позначаються на письмі.
Свистячі перед шиплячими переходять у відповідні шиплячі: сч — щ [шч], цч — чч, зч — жч, здж — ждж. Це відбивається і на письмі козацький — козаччина [козацьк + ина], батьківський — батьківщина [батьківськ + ина], брязкати — бряжчати [брязк + ати], їздити — їжджу [їзд + у]. Виняток на письмі становлять присвійні прикметники: Параска— Парасчин (хоч вимовляємо [парашчин]), Васька—Васьчин, Мотузка — Мотузчин [мотужчин], а також слово мисчина [мишчина] (від миска).
Змінюються також шиплячі перед свистячими та зубні д, т перед свистячими і шиплячими. Але на письмі ці зміни не позначаються — такі слова пишемо за морфологічним принципом: дошка—на дошці [досˊцˊі], книжка—у книжці [книзˊцˊі], дочка—дочці [доцˊцˊі], вчиш—вчишся [ўчисˊсˊа], вчить—вчиться [ўчицˊцˊа], морочитися—не морочся [мороцˊсˊа], сусідка — сусідці [сусˊідзˊцˊі] — сусідчин [сусˊіджчин], тітка — тітці [тˊіцˊцˊі] — тітчин [тˊіччин].

Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Вставте пропущені букви.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях помилки.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Спрощення в групах приголосних

Зміни приголосних
перед суфіксами
-ськ(ий), -ств(о)

Вживання м’якого знака Вживання апострофа Подовження і подвоєння приголосних