← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Апостроф ставимо лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі], а попередній приголосний вимовляється твердо, пор.: [зйава] з’ява і [зˊаблик] зяблик.
Апостроф пишемо | Апостроф НЕ пишемо |
---|---|
Перед я, ю, є, ї після губних м, в, п, б, ф (“мавпа Буф”), якщо ці губні стоять: а) на початку кореня*: б’ю, в’язати, в’язка, в’юн, п’ять, м’який; *Коли попередній приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, підв’язати, зв’юнитися, вп’ятьох, розм’якшити. б) після голосного або р: здоров’я, риб’ячий, солов’ї, солов’єм; черв’як, сурм’яний, арф’яр. |
Після губних м, в, п, б, ф, якщо перед ними в корені є буква на позначення приголосного, крім р: свято, цвях, тьмяний, мавпячий, морквяний. |
Перед я, ю, є, ї після р, що позначає твердий звук (далі у вимові чується звук [й]): [бурйан] бур’ян, [сузˊірйа] сузір’я, [карйер] кар’єр, [матˊірйу] матір’ю. | Після букви р, що разом із я, ю, є позначає м’який звук [pˊ] (у вимові не чується [й]): [бурˊак] буряк, [зорˊа] зоря, [гарˊачий] гарячий. |
Перед я, ю, є, ї після префіксів, які кінчаються на приголосний (від-, під-, над; перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-): від’ємний, під’юдити, роз’єднати, без’ядерний, з’їзд, між’ярусний, перед’ювілейний. |
|
Перед я, ю, є, ї у складних словах, у яких перша частина закінчується на приголосний: пан’європейський, дит’ясла, Мін’юст. (*Згідно з попереднім правописом пів’яблука, пів’яхти) | (*Згідно з попереднім правописом перед іменниками — власними іменами пів- пиcалося через дефіс: пів-Європи, пів-Євпаторії, пів-Японії.) |
Після к в імені Лук'ян і похідних від нього словах: Лук'яненко, Лук'янівка, Лук'янов. | |
Апостроф у словах іншомовного походження | |
В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставиться не тільки після губних (б, п, в, м, ф) та р, а й після шиплячих та задньоротових (г, к, х, ж,ч, ш), якщо після них чується звук [й]: комп’ютер [-пйу-], Дансм’юр [-мйур], бар’єр [-рйер], миш’як [-шйа-], Руж’є [-жйе], Х’юстон [хйу-], Рейк’явік [-кйа-], Г’ята [гйа-]. |
Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного* (запозичення переважно з французької мови): бюро [б’у-], бязь [б’а-], пюре [п’у-], кювет [к’у-], рюкзак [р’у-], манікюр [-к’у-]. *Проте, відповідно до фонетичних законів нашої мови, у вимові в таких словах може виступати й звук [й]: [бйуро], [бйазˊ] і т.под. Цього не враховано в правописі. |
Після кінцевого зубного приголосного в префіксах: ад’ю́нкт, ад’юта́нт, ін’є́кція, кон’ю́нктура, диз’ю́нкція. | Апостроф не пишеться перед йо: курйоз, серйозний. |
Апостроф у слов’янських прізвищах та географічних назвах | |
Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв; В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв. |
Апостроф не пишеться перед йо: Воробйов, Соловйов; Муравйово. |
Коли я, ю означають сполучення м’якого чи пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Бядуля, Пясецький, Рюмін; Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань. |
- в українській розкладці клавіш, починаючи з версії Vista, апостроф на клавіатурі знаходиться ліворуч від клавіші 1, угорі над Tab;
- перейти на англійську розкладку, натиснути ' (українська «є») і, інколи, пробіл;
- використати комбінацію Alt+39 чи Alt+0146 (натискаємо лівий Alt і, не відпускаючи, послідовно натискаємо 3 і 9 або 0146 на цифровому (правому) блоці клавіатури (обов’язково має бути включено NumLock)).
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після р у кінці складу (у вимові чується звук й): бур’ян.
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-, які закінчуються на приголосний: під’їхати, над’яр’я, перед’ювілейний, між’ярусний, з’явитися.
Апостроф НЕ пишеться перед я, ю, є, ї:
— пiсля лiтер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть кореневий приголосний, крiм р: тьмяний, морквяний;
— пiсля р, що позначає м’який приголосний [р′]: ряд, буряк.
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
— після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов’їний, сім’я, м’ята, п’ятниця, зв’язати, п’ю;
— після к у словах Лук’ян, і похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янчик, Лук’янівка тощо.
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
— після губних твердих приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов’їний, сім’я, м’ята, п’ятниця, зв’язати, п’ю;
— після твердого р у кінці складу: подвір’я, сузір’я, на узгір’ї.
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
— після префіксів від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-, які закінчуються на приголосний: під’їхати, між’ярусний, з’явитися;
— після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять після р: черв’як, арф’яр.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:
— на початку кореня: в’язка, зв’юнитися, п’ять;
— після голосного: здоров’я, риб’ячий.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять пiсля р, що позначає твердий приголосний [р]: подвiр’я, пiр’їна.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї тільки після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:
— на початку кореня: в’язка, зв’юнитися, п’ять;
— після голосного: здоров’я, солов’ї;
Апостроф НЕ пишеться після губних б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї, якщо вони стоять після інших приголосних, крім р, і ці інші приголосні належать до кореня, а не до префікса: медвяний, свято.
Всі вправи
(На головну сторінку)
Правопис приголосних
у кінці префіксів, чергування та уподібнення приголосних
Зміни приголосних
перед суфіксами
-ськ(ий), -ств(о)