ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.
| Спрощення відбувається | Спрощення НЕ відбувається | |
|---|---|---|
| -с(т)н- -с(т)л- |
Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий. | Винятки: а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові; б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається; в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний. |
| -с(к)н-, -з(к)н-, -ш(ч)к- |
Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок —
горшка, дощок — дошка. В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути. |
Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених. |
| -д-, -р-, -т- |
У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах: а) тижня, тижневий — від тиждень; б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд; в) серце — при формі сердець; г) ченця — родовий відмінок від чернець; ґ) скатерка — від скатертина. |
|
| -стц-, -стч-, -стськ-, -нтськ-, -нтств- |
Лише у вимові відбувається спрощення: а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство]. |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т: щастя – щасливий, честь – чесний.
1. У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т: щастя – щасливий, честь – чесний.
2. Спрощення не вiдбувається у групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нстськ-, -нтств-. Наприклад: артист – артистцi, студент – студенстський, агент – агентство.
Спрощення не вiдбувається у словах вискнути, випускний, пропускний, тоскно, скнара, скнiти.
У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-. Наприклад: бризк - бризнути, трiск – трiснути.
У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т: щастя – щасливий, честь – чесний.
Спрощення не вiдбувається у групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нстськ-, -нтств-. Наприклад: артист – артистцi, студент – студенстський, агент – агентство.
Спрощення не вiдбувається у групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нстськ-, -нтств-. Наприклад: артист – артистцi, студент – студенстський, агент – агентство.
1. Спрощення не вiдбувається у групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нтськ-, -нтств-. Наприклад: артист – артистцi, студент – студентський, агент – агентство.
2. У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д: виїздити – виїзний, тиждень – тижня.
У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-. Наприклад: бризк - бризнути, трiск – трiснути.
Спрощення не вiдбувається у групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нстськ-, -нтств-. Наприклад: артист – артистцi, студент – студенстський, агент – агентство.
Спрощення не вiдбувається у словах зап’ястний, кiстлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шiстнадцять i похiдних вiд них.