Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Як ми говоримо
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)
Прикметники, частина 2.

Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою. І це не тільки тому, що цією мовою, засвоївши її змалку, вона користується повсякденно, а й тому, що рідна мова — це невід’ємна частка Батьківщини, голос свого народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі. З рідною мовою мають-бо зв’язок найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці з материних уст, затишок батьківської хати, веселий гомін дитячого товариства й тихий шелест листя старої верби, під якою вперше зустрівся юнак із коханою дівчиною…

Борис Антоненко-Давидович

Здібний - який має природні здібності до чогось: Мартович був надзвичайно здібний і дома ніколи не вчився. (Василь Стефаник.)
Здатний, зугарний - який може, уміє виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином: Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (Іван Нечуй-Левицький.)

Здатний, здібний
Злісний, затятий

Злісний - сповнений зла, недоброзичливості; злий: На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти. (Олесь Гончар.)
Затятий - який уперто наполягає на своєму, домагається свого; упертий: Федір добре знав свого батька - непоступливого, затятого, не схильного прощати нікому. (Андрій Головко.)

Лі̀карський - стосується лі̀каря та його діяльності: лі̀карська діяльність, лі̀карська етика, лі̀карський обов’язок.
Ліка̀рський - від: ліки, має лікувальні властивості: ліка̀рські трави, ліка̀рський препарат, ліка́рська сировина.
Лікува̀льний - використовується для лікування: лікува̀льний режим, лікува̀льна дієта, лікува̀льна фізкультура, лікува̀льний центр.
Лікарня̀ний - стосується лікарні: лікарня̀ний заклад, лікарня̀ний режим, лікарня̀не ліжко.

Лікарський, лікувальний, лікарняний
Останній, інший, решта

Останній - той або такий, далі від якого вже нема іншого; кінцевий: Гарно сміється той, хто сміється останній! (Нар. творчість.)
Інший, решта - не цей, не даний; усі предмети, істоти, крім згаданих: Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами. (Тарас Шевченко.)

Лю́бий - який викликає любов, приязнь, симпатію: Дихни на повні груди, народе лю́бий мій! (Павло Тичина.)
Слова кожний, всякий, довільний, будь-який, будь-хто, перший-ліпший, перший-кращий є близькими, але не тотожними за значенням, ïх слiд вибирати залежно вiд контексту. Іноді до цього ряду помилково додають не iснуюче в украïнськiй мовi слово люби́й.

Любий, будь-який, кожний, всякий
Чисельний, численний

Чисе́льний - стосується числа; виражений у якій-небудь кількості; кількісний: Чисельна перевага була на боці гімназистів. (Спиридон Добровольський.)
Числе́нний - наявний у великій кількості; частий: Небо заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі. (Анатолій Шиян.)

Тривалий - який довго тривав або триває: А їх розмови часом були досить тривалі. (Леонід Смілянський.)
Тривкий - який важко зруйнувати, зіпсувати; витривалий: Бідні люди хотіли собі побудувати дім тривкий, кам'яний, вигідний. (Іван Франко.)

Тривка дружба, тривала дружба
Давні друзі, старі друзі

Давній - який існує багато часу, довго триває; старовинний, який виник або існував у далекому минулому: Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду. (Панас Мирний.)
Старий - літній, похилого віку; який довго був у вжитку: На призьбі, затиснувши бородою скрипку, сидів старий циган. (Олесь Гончар.)

Поміркований - який керується в своїх діях, думках вимогами здорового глузду; схильний до компромісу: Вдачі брати були різної: Юрій - поміркований та обережний, Леонід - нестримний та запальний. (Юрій Смолич.)
Помірний - не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми: Помірний вітер віє — чудовий льотний час! Беру я свого змія, хлоп'ят скликаю враз. (Наталя Забіла.)

Помірний, поміркований
Різні, усякі, всякі, усілякі

Різний1 - позбавлений схожості, однаковості; не один і той самий: Що вас єднає? Адже ви такі різні. (Євген Гуцало.)
Різний2 - всіх видів; різноманітний: Одним словом, говорили дядьки про різне. (Григорій Тютюнник.)
Якщо нема потреби підкреслювати відмінність між тим, про що йдеться, тоді краще користуватися займенниками усякий, всякий: У всякого своя доля І свій шлях широкий. (Тарас Шевченко.)

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях мовні помилки
(Як виконувати завдання).


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

"ЯК МИ ГОВОРИМО"
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)

Іменники
Частина 1

Іменники
Частина 2

Прикметники
Частина 1

Дієслова,
що керують іменниками в певних відмінках

Дієслова
Частина 2

Дієслова
Частина 3

Дієслова
Частина 4

Дієслова
Частина 5

Дієслова
Частина 6