Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Як ми говоримо
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)
Дієслова, частина 2.

Наказовий спосіб дієслова виражає волевиявлення (наказ, прохання або пораду).
Прості форми наказового способу дієслова:
- 2-а особа однини (ти): пиши, говори, читай;
- 2-а особа множини (ви): несіть, бережіть, співайте, мийте;
- 1-а особа множини (ми): живімо, ходімо, вірмо, кличмо.
Наказовий спосіб 1-ї особи множини надає фразі динамічності, заклику. Тож живімо, працюймо, навчаймося, відпочиваймо…
Спеціальної форми 3-ї особи (він, вона, воно, вони) наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-ій особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: хай перекаже, нехай принесуть.

Наказовий спосіб дієслова
Вхід заборонено, дієслівна форма

Одною з синтаксичних особливостей української мови, що відрізняє її з-поміж інших слов'янських мов, є широке вживання дієслівних форм на -но, -то в ролі присудка: збито, затягнено, прочитано.
Їх вживають, щоб підкреслити результат дії, при цьому не називаючи виконавця дії: роботу завершено (хтось завершив), лист відправлено (хтось відправив).
Утім, у багатьох випадках у реченнях з цими формами називають і суб'єкта (виконавця) дії в орудному відмінку: наказ підписано директором.
У таких реченнях можна називати знаряддя дії: дорогу покрито асфальтом.

Дієслово-присудок виступає в однині:
- якщо стоїть перед двома або кількома підметами, а перший підмет стоїть в однині: був собі котик та півник;
- коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й пов’язується з ним прийменником з: Гарматний відгомін з першим громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут. (М. Бажан.);
- коли за підмет правлять збірні слова — більшість, меншість, частина, ряд, кілька, багато, чимало, група, низка, решта та інші, поєднані з залежними від них іменниками в родовому відмінку: Кілька відер води бухнуло на вогонь. (М. Коцюбинський.);
- якщо підмет складається з числівника два, три, чотири й іменника, а в реченні мовиться про спільну дію: Летить чотири утиці. (Б. Грінченко.)
- якщо підметом є складений числівник, де останнє слово — один*, дієслово-присудок може стояти в однині в чоловічому роді або в безособовій формі на -ло: Сорок один студент склав екзамен на відмінно. Вийшло з оточення тридцять один солдат.
*Якщо перед таким підметом є означення в множині (усі, наші й под.), присудок має форму множини: Усі ці двадцять один новачок добре зарекомендували себе в колективі.

Узгодження присудка, підмет, однина
Присудок в безособовій формі

Дієслова в 2-й особі однини теперішнього часу та в майбутньому часі доконаного виду мають закінчення -еш/-єш, -иш/-їш: хочеш, будуєш, робиш, до́їш; захочеш, збудуєш, зробиш, надо́їш.
Виняток: дати, їсти, відповісти, розповісти (даси, їси, відповіси, розповіси).

Дієслово друга (2) особа однини
Опанувати себе

Опанувати себе — справлятися зі своїми почуттями, настроєм, відновлювати душевну рівновагу; отямитися, триматися врівноважено, спокійно: Та що ти кажеш?! (На хвилину німіє з дива, та обурення, потім опановує собою). (Леся Українка.)
Взяти в руки можна щось або когось, тільки не себе: взяв у руки палицю.

Не можна говорити я вибачаюсь, тому що зворотна частка -ся/-сь означає себе (порівняйте: голюся, миюся...). Людина, кажучи вибачаюся, ніби вибачає самій собі. Треба казати: вибачте мені, пробачте мені, простіть мені...
Після слів вибач, пробач, пробачте має бути слово в давальному відмінку: вибачай сестрі, пробачте нам.

Зворотна частка, вибач, пробач, пробачте
Виручка, виторг

Виручати, виручка, визволяти, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога - допомагати кому-небудь, визволяти когось, щось з важкого, небезпечного становища: на виручку прийшли друзі.
Виторг, вторгувати - гроші, одержані від продажу чого-небудь: здаю виторг на зміну.

Тесати, витесати, витісувати – обробляти гострим знаряддям (цеглу, камінь і т. ін.), надаючи потрібної форми: Тесав вісь та якось і вищербив сокиру. (Михайло Коцюбинський.)
Сікти – рубати що-небудь на дрібні частини чимсь гострим; завдавати ударів холодною зброєю; з силою бити, вдаряти (про дощ, вітер, сніг і т. ін.): Січе [Йонька] хмиз сокирою. (Григорій Тютюнник.)
Висікати – видовбувати заглибини у чому-небудь, вирубувати зображення на чомусь твердому: Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі. (Іван Франко.)

Тесати, витісувати, висікати, сікти

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях мовні помилки
(Як виконувати завдання).


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

"ЯК МИ ГОВОРИМО"
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)

Іменники
Частина 1

Іменники
Частина 2

Прикметники
Частина 1

Прикметники
Частина 2

Дієслова,
що керують іменниками в певних відмінках

Дієслова
Частина 3

Дієслова
Частина 4

Дієслова
Частина 5

Дієслова
Частина 6

Дієприкметники

Числівники

Займенники

Прислівники

Прийменники, сполучники, частки