Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Як ми говоримо
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)
Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках.

Переважна більшість дієслів керує іменниками в якомусь певному відмінку. Таке саме правило є й у російській мові, але відмінки керованих іменників не завжди збігаються при аналогічних дієсловах з українськими. Наприклад, дієслово дякувати керує іменником чи займенником у давальному відмінку: дякую батькові, дякуємо тобі, — тимчасом як відповідне російське благодарить вимагає знахідного відмінка: благодарю отца, благодарим тебя, дієслово зрадити керує іменником чи займенником у знахідному відмінку: зрадив мене, зрадив своє слово, а російське изменить — у давальному відмінку: изменил мне, изменил своєму слову.

Розгляньмо, як саме керують дієслова іменниками в певних відмінках.

Дієслово + іменник у родовому відмінку (кого? чого?):
- вживати: вживати рішучих заходів;
- вчити, вчитися, навчати, навчатися: вчити грамоти, звичаю навчати;
- глядіти, доглядати: доглядати діток;
- грати, гуляти (з прийменником у, в): гуляють в хрещика;
- завдавати: завдавати клопоту;
- заживати: хліба-солі заживати;
- запобігати: ласки запобігати;
- зазнавати, зазнати: зазнала розкошоньки;
- пильнувати: пильнує малої;
- послухати, послухатися: послухали поради.

Зазнав катастрофи, родовий відмінок
Чекати, сподіватися

Дієслово + іменник у родовому відмінку (кого? чого?) без прийменника або в знахідному відмінку (кого? що?) з прийменником на:
- сподіватися: сподіватися дощу, сподіваюся на зустріч;
- чекати1: чекати нагоди, чекаю на лист.
1Дієслова ждати, дожидати керують іменником у знахідному відмінку без прийменника на: ждав батька, дожидати хазяїна.

Дієслово + іменник (займенник) у давальному відмінку (кому? чому?):
- вибачати: вибачати другові (другу);
- прощати: прощає поганим майстрам;
- дякувати: дякувала фортуні;
- віддячити, оддячити: віддячити чоловіку (чоловікові), ворогу оддячить;
- боліти2: боліла йому голова.
2Дієслово боліти може вимагати й знахідного відмінка (мене болить її страждання), виступати з прийменником у (в) та іменником у родовому відмінку (у матері серце болить).

Прощати, вибачати
Зрадити дієслово

Дієслово + іменник (займенник) у знахідному відмінку (кого? що?):
- зрадити: зрадив мене;
- опанувати: опанував справу, опанувала себе;
- радити, порадити3: порадь мене.
3При дієслові радити (порадити) ставлять іменник і в давальному відмінку: радили молодим учитися.

Дієслово, яке вказує на виконання функції чогось чи когось4, + іменник з прийменником за у знахідному відмінку (кого? що?):
- бути: за дружку була (була дружкою);
- стати: став за брата (як брат);
- правити: кухня править за їдальню;
- мати: за невістку мати;
- вважати5: його за ворога вважаєш.
4Дієслова бути, стати, правити, мати з іншим значенням, ніж у наведених прикладах, стоять без прийменника за й керують іменниками в інших відмінках: мала дочку, став паном, править миром.
5Дієслово вважати може стояти без прийменника за, тоді воно керує залежним словом в орудному відмінку: полювання він забавою вважав.

Правити бути дієслова
Бачити, чути

Дієслово + іменник (займенник) у знахідному відмінку (кого? що?) й прийменником на:
- бачити: бачити на власні очі;
- чути: чути на власні вуха;
- грати6: на скрипочку грати;
- заздрити(ся): на велику худобу заздрились;
- змилосердитися: на свою миленьку змилосердивсь;
- плакатися: не плачся на моє горе;
- розстаратися: розстарайся на гроші;
- слабувати: слабує на очі;
- хворіти: хворіє на грип.
6В сучасній літературній мові дієслово грати керує місцевим відмінком іменника з прийменником на: грати на скрипці (на роялі, на бандурі).

Дієслово + іменник в орудному відмінку (ким? чим?):
- братися, узятися (в значенні “перетворюватися на щось, укриватися чимось”): озеро взялося кригою;
- говорити, читати, перекладати, учити, навчати, повчати (якоюсь мовою): читати англійською мовою (або по-англійському);
- одружитися, оженитися (з кимось): одружився з Настею;
- їхати, пливти, плинути: їде автобусом, пливти човном, плине водою.

Одружитися, оженитися
Розумітися, знатися

Дієслово + іменник у місцевому відмінку (на/у кому? на/у чому?) й прийменниками по, на, в:
- знати, пізнати: знати пана по халявах, пізнати майстра по роботі;
- розумітися, знатися: розуміється на якісь справі, знався у воєнних походах;
- кохатися (в чомусь): кохався у співах;
- вибачати (на слові): вибачайте, люди добрі, на цім слові;
- бути певним7: бувай на тому певна, певні в своїх силах.
7Також вживається без прийменника, але з родовим відмінком: був певний того, що…

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях мовні помилки
(Як виконувати завдання).


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

"ЯК МИ ГОВОРИМО"
(вправи за книгою Бориса Антоненка-Давидовича)

Іменники
Частина 1

Іменники
Частина 2

Прикметники
Частина 1

Прикметники
Частина 2

Дієслова
Частина 2

Дієслова
Частина 3

Дієслова
Частина 4

Дієслова
Частина 5

Дієслова
Частина 6

Дієприкметники

Числівники

Займенники

Прислівники

Прийменники, сполучники, частки