← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Прислівники характеризують дію, стан або ознаку предмета і відповідають на питання різних обставин.
Розряди прислівників за значенням | |
---|---|
Розряд | Приклади |
1 )способу дії, міри й ступеня (як? яким способом? скільки? наскільки?): | поволі, трохи, удвічі, дощенту; читати вголос; багато наслухавшись; поділити надвоє; надзвичайно вразливий. |
2) місця (де? куди? звідки? кудою?): | внизу, ліворуч, здалеку, навпростець; перебувати поблизу; піднявшись угору; приїхати здалеку; |
3) часу (коли? доки? відколи? як довго?): | позавчора, довіку, зранку, щодня; працювати щодня; здавна помічати; пам’ятати довіку; |
4) причини (з якої причини? чому?): | спросоння, зопалу, зозла; закричати спросоння; накричати згарячу; |
5) мети (з якою метою? навіщо?): | навмисно, наперекір, у гості; зробити наперекір; |
6) умови (за якої умови?): | зненацька, випадково, навмання, принагідно, безнадійно, обов’язково; |
Прислівники звичайно стоять при дієсловах.
За походженням прислівники бувають:
а) первинні: де, там, звідти, сюди, коли, тоді, так;
б) відприкметникові: старанно, скажено, якнайвище, зблизька, знову, уповні, по-молодечому;
в) відіменникові: вгорі, вранці, похапцем, спересердя;
г) відчислівникові: подвічі, подвоє, учетверо, по-перше, по двоє;
д) відзайменникові: зовсім, передусім, настільки, тому.
За будовою прислівники бувають:
а) прості (одна основа): радісно, нескінченно, замолоду, раптом, наприкінці, по-новому;
б) складні (дві основи одним словом): власноручно, босоніж, насамперед, обабіч, нашвикуруч, віч-на-віч, всього-на-всього;
в) складені (пишуться двома і більше словами): кінець кінцем, одним одно, сам на сам, раз у раз, все одно.
← попередній урок
Зміст
наступний урок →