ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
За кількістю основ слова поділяються на прості, складні та складені. Складні і складені прислівники можуть писатися разом, через дефіс, через два дефіси, двома та більше словами.
| Правопис прислівників | |
|---|---|
| Спосіб творення | Правило |
| Від підрядних словосполучень | Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом: в різні боки — врізнобіч, обома руками — обіруч, на швидку руку — нашвидкуруч, на самий перед — насамперед, має бути — мабуть, не сам хотів — несамохіть, мимо ходити — мимохідь, в один час — водночас; натщесерце, споконвіку, чимскоріш, чимдуж, чимдалі, чимраз, якраз. |
| Увага! В прислівникових сполученнях у сто крат (хоч стократ), тим часом (хоч сполучник тимчасом як), все одно, все рівно всі частини пишуться окремо. | |
| Повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів | Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, геть-чисто, більш-менш, сам-один, видимо-невидимо. |
| Через два дефіси пишуться прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, хоч-не-хоч, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли. | |
| Перша частина пишеться окремо, а дві наступні — через дефіс у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але з усіх усюд). | |
| Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках, пишуться окремо: кінець кінцем (називний + орудний відмінки), один одинцем, одним одно, раз у раз (називний + знахідний відмінки), день у день, рік у рік, раз у раз, сам на сам, час від часу, один в один, з дня на день, з ранку до вечора, з роду в рід, з кінця в кінець. | |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Складні прислівники, утворені з кількох основ з прийменником або без нього, пишуться разом: босоніж, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, насамперед, повсякчас, праворуч, привселюдно, тимчасово, чимдуж.
Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів (прислівників), пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, геть-чисто, більш-менш, видимо-невидимо.
Прислівники, утворені від підрядних словосполучень (від однієї до другої частини можна поставити питання), пишуться разом: в різні боки – врізнобіч, обома руками – обіруч, на швидку руку – нашвидкуруч, на самий перед – насамперед, має бути – мабуть, мимо хотіння – мимохіть, в один час – водночас, з початку віку – споконвіку.
1. В прислівникових сполученнях у сто крат, тим часом (але тимчасом як), все одно, все рівно всі частини пишуться окремо.
2. В прислівникових сполученнях, утворених повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках, усі частини пишуться окремо: кінець кінцем (Н. + Ор.), один одинцем, одним одно, раз у раз (Н. + Зн.), день у день, нога в ногу, час від часу.
Прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, у яких слово повторюється в тому самому (родовому) відмінку, пишуться через два дефіси.
У прислівникових сполученнях, утворених повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках, усі частини пишуться окремо: один одинцем, одним одно, раз у раз (Н. + Зн.), день у день, нога в ногу, час від часу, один в один, сам на сам.
Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого слова в різних відмінках, пишуться окремо: кінець кінцем (Н. + Ор.), сам на сам (Н. + Зн.), час від часу, один в один, сам на сам.
Службове слово пишеться окремо, а два наступні – через дефіс у таких прислівниках: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але: з усіх усюд).