Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Основні закони милозвучності української мови

Звуки в мовному потоці поєднуються не будь-як, а за певними, властивими даній мові правилами, законами.

Звуки в словах та реченнях організовуються так, щоб їх було легко вимовляти і щоб вони були розбірливі для того, хто слухає. Це одна з найважливіших умов милозвучності мови.

Цій вимозі підпорядковані всі українські слова, і далеко не завжди їй відповідають запозичені слова. Щоб переконатися в цьому, досить вимовити вголос українське і запозичене слова: повітряний і аероіонізатор (з грецької), спонукання і інстинкт (з латинської), крапка і пункт (з німецької), охорона і ар’єргард (з французької), розбійник і гангстер (з англійської).

Основні закони милозвучності української мови
Правило Приклади
Українська мова уникає збігу голосних. Збіг голосних в українських словах допустимий лише на межі префікса і твірної основи: вона йде (пор. він іде), буду ввечері (пор. був увечері), павук (пор. рос. паук), руїна (пор. рос. руина).
виорати, приозерний, переінакшити.
Українська мова уникає важкого для вимови збігу приголосних: а) запорозький (запорож+ський), французький (француз+ський), кравецький (кравець+ський), ткацтво (ткач+ство) (див. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий) -ств(о));
б) їжджу (а не “їзджу”), щепа (а не “счепа”), козаччина (а не “козацьчина”) (див. Уподібнення приголосних за місцем творення);
в) радісний (радість+ний), проїзний (проїзд+ний), дошка (а не “дощка”) (див. Спрощення в групах приголосних);
г) щастя (а не “щасття”), Поволжя (а не “Поволжжя”), жовчю (а не “жовччю” і не “жовч’ю”) (див. Подовжені м’які приголосні)
ґ) розібрати (роз+брати), надіслати (над+слати), підігріти (під+гріти) (див. Правопис і та и в префіксах);
д) сказав усе (а не “сказав все”), він іде (а не “він йде”).
Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо збіг голосних (хай навіть при цьому виникне збіг приголосних): росте вглиб і вшир (а не “росте углиб і ушир”), вірю в справедливість (а не “вірю у справедливість”).
Допускається збіг голосних, якщо між ними є пауза (тоді пауза важить, що й приголосний): а вониутікати; а тиіди додому; роман-епопея Л.Толстого “Війна і мир”, роман І. С. Тургенева “Батьки і діти”, (після слів війна, батьки робиться невелика пауза, бо названі тут поняття протиставляються);
але: море й степ, гори й долини (після слів море, гори такої паузи нема).
Щоб уникнути важких для вимови збігів однакових приголосних, перед в, ф, св, зв, тв, дв, сф і под. навіть після roлосних вживаємо у: Сумний був час; товариші мої пішли у військо. (Леся Українка.)
На алеї парку з’явився гладкий, вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках. (Л.Дмитерко.)
В іншомовних словах та в деяких словах переважно книжного походження нема чергування ув, ій: був на Уралі, вступив до інституту, виконав вправу, уклали угоду.
Відхилення від цих правил допускається лише в художній літературі, де це зумовлено вимогами ритму, але й тут порушення милозвучності мови небажане: 1. Яка упевненість в ході швидкій гримить. (В. Сосюра.)
2. Курява на вулицях вляглась. (І. Нечуй-Левицький.)

Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Знайдіть порушення милозвучності мови і виправте їх.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)
Фонетичні засоби
милозвучності мови

ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ

Правопис приголосних
у кінці префіксів, чергування та уподібнення приголосних
Спрощення в групах приголосних
Зміни приголосних
перед суфіксами
- ськ(ий), - ств(о)
Вживання
м’якого знака
Вживання
апострофа
Подовження і подвоєння приголосних

ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ

Чергування е з и, правопис ненаголошених е та и
(загальні правила)
Ненаголошені е та и
в префіксах і суфіксах.
Чергування і
з іншими голосними
Правопис і та и в незапозичених словах (загальні правила) та в основах іншомовних слів
Правопис і та и
в префіксах і суфіксах
Правопис о та а,
о та у
Чергування е з о після шиплячих та й