Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Вживання м’якого знака

Якщо в українській літературній вимові приголосний звучить твердо, то м’який знак не ставиться. Якщо ж приголосний вимовляється м’яко, то м’який знак може писатися чи ні.

Для позначення м’якості приголосних служить буква ь; йотовані букви я, ю, є, ї, перший звуковий елемент [й] пом’якшує попередній приголосний: ляля, няня, люд, сяду; наступний голосний звук [i]: тінь, пісня, зірка, сіно, ніс. (див. також Класифікація приголосних)

М’який знак ставиться М’який знак НЕ ставиться
У кінці слова м’якість зубних приголосних (д, т, з, с, ц, л, н де ти з’їси ці лини”) завжди позначаємо м’яким знаком (за фонетичним принципом): молодь, мить, скрізь, звідкілясь, вітрець, жаль, осторонь.
Причому в дієсловах перед часткою -ся (-сь) м’який знак зберігається: будують — будуються, стань — станься і станьсь, піднось — підносься (але: піднісся, бо підніс).
Після букв, що позначають губні, піднебінні і задньоротові, м’який знак не ставиться: кров, сім, ідеш, повір, (багато) облич (хоч обличчя), роздоріж (хоч роздоріжжя), зір (хоч зоря), бур (хоч буря); поставмо, насипмо, гіркий.
У середині слова м’якість приголосних д, т, з, с, ц, л, н позначається м’яким знаком лише перед твердими нешиплячими: їдьте, боротьба, призьба, товариський, козацький, ненька.
Причому м’який знак у таких словах завжди зберігається:
а) при відмінюванні: у боротьбі, у жменьці, неньці, товариські, козацькі; але: масці, бо маска; хатинці, бо хатинка;
б) в утворених від них присвійних прикметниках: неньчин, Таньчин. Зіньчин, Прісьчин; але: Маланчин, бо Маланка.
Перед постійно м’якими, пом’якшеними і шиплячими м’який знак не ставиться: свято, дзвякнути, сніг, велетенський (хоч велетень), кінський (хоч кінь), безбатченко (хоч батько), промінчик (хоч промінь).
a) М’який знак у цій позиції ставиться після букви л: гуцульський, Гуцульщина, стільчик.
б) Як виняток м’який знак у цій позиції ставиться у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, а також женьшень, Маньчжурія.
У складних числівниках у кінці першої частини, незважаючи на наступний твердий приголосний: шістсот, п’ятсот, шістнадцять; (див. Правопис числівників і відчислівникових складних слів)
Після л перед буквами, що позначають м’які приголосні: стільці, пральня (але: голці, бо голка; рибалці, бо рибалка);
М’який знак перед -ськ(ий) ставимо лише після л: генеральський (генерал + ський), ковальський (коваль + ський).
Зубні приголосні перед суфіксом -ськ(ий) вимовляються м’яко: [ковалˊсˊкий], [панˊсˊкий], [к’інˊсˊкий], [волинˊсˊкий], але м’який знак не ставиться.
Після зубних приголосних у середині складу перед о: льон, дзьоб, дьоготь, тьохкання, сьогодні.
Після р м’який знак ставимо лише перед о та як виняток у псевдонімі Горький (хоч вимовляємо твердо: [горкий]): ларки (хоч ларьок), чотирма (хоч чотирьох).
В іншомовних словах м’яким знаком позначається м’якість зубних приголосних також перед й, я, ю, є, ї: батальйон, каньйон, монтаньяр, Ньютон, портьєра, рельєф.
Проте в українських іменах (хоч вони й іншомовного походження) відповідно до вимови м’який знак перед я не пишемо: Тетяна, Уляна, Наталя. Омелян, Касян, Севастян.

Вставте, де треба, м'який знак.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Подані іменники стоять у давальному відмінку однини (кому? чому?).
Вставте, де треба, м’який знак.


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях помилки.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Правопис приголосних
у кінці префіксів, чергування та уподібнення приголосних

Спрощення в групах приголосних

Зміни приголосних
перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о)

Вживання апострофа Подовження і подвоєння приголосних