Творення й правопис пасивних дієприкметників

Пасивні дієприкметники (див. Дієприкметник як форма дієслова) творяться від перехідних дієслів: написати лист — написаний лист; прочитати книжку — прочитана книжка. Пасивні дієприкметники як доконаного, так і недоконаного виду творяться однаково.

Якщо основа дієслова в неозначеній формі закінчується на -а, то до неї додаємо суфікс -н(ий): обладна(ти) — обладнаний, обговорюва(ти) — обговорюваний, спиля(ти) — спиляний.

Якщо основа дієслова в неозначеній формі закінчується не на -а, то беремо дієслово в 1-й особі однини (див. Особа дієслова) і, відкинувши закінчення, до основи додаємо суфікс -ен(ий): розбуди(ти) — розбудж(у) — розбуджений, в’їзди(ти) — в’їждж(у) — в’їжджений, скоси(ти) — скош(у) — скошений, розсуну(ти) — розсун(у) — розсунений.

У деяких випадках пасивний дієприкметник твориться за допомогою суфікса -т(ий): зби(ти) —збитий, потя(ти) — потятий, розвину(ти) — розвинутий (і розвинений).

У суфіксах пасивних дієприкметників н не подвоюється (див. Подвоєння приголосних): сказаний, закінчений, запрограмований, довершений.

У суфіксах пасивних дієприкметників пишеться лише е, є (а не и, і): зачинити — зачинений, побілити — побілений, розбудити — розбуджений, занепокоїти — занепокоєний, присвоїти — присвоєний.