Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб.

Неозначена форма дієслова (що робити? що зробити?) завжди закінчується суфіксом -ти: думати, працювати, боротися, радіти, допомогти. Суфікс -ть допускається лише в поезії та в розмовному стилі*: Книга вчить як світі жить. (Нар. творчість.)

Минулий час дієслова (що робив? що зробив? і т.д.) твориться від неозначеної форми додаванням замість кінцевого -ти, -сти суфіксів (або нічого), -л(а), -л(о), -л(и): читати — читав, читала, читало, читали; допомогти — допоміг, допомогла, допомогло, допомогли; цвісти — цвів, цвіла, цвіло, цвіли. При цьому може випадати суфікс -ну-: мерзнути — мерз, збліднути — зблід.

Чергування о — і, е — і відбувається тільки в чоловічому роді: могти — міг, але могла; зберегти — зберіг, але зберегла; замести — замів, але замела; втекти — втік, але втекла. У двох дієсловах відбувається чергування я з і: лягти — ліг, але лягла; запрягти — запріг, але запрягла.

Умовний спосіб дієслова (що робив би? що робила б? і т.д.) твориться додаванням до форми минулого часу частки б (після голосного), би (після приголосного). Частка б, би пишеться окремо і в реченні може стояти після будь-якого повнозначного слова: сказав би, сказала б, воно б допомогло.

Умовний спосіб може виражатися також неозначеною формою дієлова: піти б, сказати б.

Після сполучників якби, щоб, коли б, хоч би дієслово стоїть в умовному способі: якби знав, коли б уже розвиднилось.

умовний спосіб (частки б, би)(піти б, ішов би ) минулий час (-в, -ла, -ло, -ли)(ішов, ішла, ішло, ішли) Неозначена форма дієслова (-ти)(іти)

*В українській мові дієслова в неозначеній формі (інфінітиві) закінчуються на -ти, не на -ть. Наша мова - єдина зі слов'янських мов, яка зберегла цей інфінітив.

Колись на -ти в інфінітиві закінчувалися дієслова у всіх слов'янських мовах. Потім поступово в росіян, словаків, поляків вони стали закінчуватися на -ть. У чехів ще в 70-х роках у словниках подавався інфінітив на -ті, але тепер і вони теж перейшли на -ть. Тобто, українська мова залишилась єдина, де зберігся цей інфінітив на -ти, і ми повинні берегти його, як зіницю ока.

Тому хоч в усному мовленні в деяких говірках і поширені інфінітиви типу ходить, гулять, співать і т.д., вони допускаються в поезії з ритмомелодичних міркувань. Отже, якщо в розмовному мовленні вони допустимі, то в офіційному їх треба уникати, і казати писати, ходити, любити і т. д.

Від поданих дієслів утворіть форму минулого часу чоловічого роду.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

ДІЄСЛОВО ТА ЙОГО ФОРМИ

Загальна характеристика
дієслівних форм

Вид і перехідність дієслів

Способи і часи дієслова. Особа.

Особові форми дієслова

Дієвідміни (перша, друга).
Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах.

Чергування приголосних в особових формах дієслова

Простий, складний і складений майбутні часи

Наказовий спосіб дієслова

Неособові форми дієслова

Дієприкметник як форма дієслова

Творення і вживання активних дієприкметників

Творення й правопис пасивних дієприкметників

Безособова форма
на -но, -то

Творення і вживання дієприслівників

Написання не з дієсловом