Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

Наголос. Принципи наголошування, проблемні випадки



Посилання на YouTube

Акцентологічні норми регулюють місце наголосу в словах.

Наголосом називають вимову певного складу з більшою силою голосу.

Система наголосів в українській мові доволі складна. Наголоси сучасної української літературної мови склалися історично на основі вимови, властивої середньонаддніпрянським говорам. Якщо виникають сумніви щодо місця наголосу в слові, потрібно звертатися до орфоепічного або орфографічного словника, проте можна виділити деякі закономірності в наголошуванні слів.

Правило Приклади
Іменник
Однина
В іменниках із префіксами ви- та по- наголос падає переважно на префікс: ви́няток, ви́падок, ви́писка, ви́клик, ви́скочка, ви́селок,
(але вимо́ва, видавни́цтво, виро́щування (винятками є переважно віддієслівні іменники));
по́значка, по́зичка, по́смішка, по́каз (але постача́ння, пора́да, пова́га).
Відприкметникові іменники із суфіксом -ин(а) в однині зі значенням місця, простору, території та абстрактних понять мають наголос на закінченні: величина́, височина́, глибина́, низина́, новина́, старовина́ (але горо́дина).
Географічні назви на -щин-, -чин- мають наголос на корені твірного слова: Полта́вщина, Су́мщина, Микола́ївщина, Оде́щина, Доне́ччина, Ві́нниччина (але Галичина́).
Іменники в родовому відмінку однини (кого? чого?) мають наголос переважно на закінченні: стіл — стола́, кінь — коня́, голова́ — голови́, сестра́ — сестри́, вода́ — води́, трава́ — трави́, село́ — села́, вікно́ — вікна́ (але шля́х — шля́ху, бе́рег — бе́рега, яли́нка — яли́нки, со́нце — со́нця).
У віддієслівних іменниках середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, наголос має падати на той самий склад, що й в інфінітиві дієслова: чита́ти — чита́ння, писа́ти — писа́ння, пита́ти — пита́ння, зада́ти — завда́ння, посла́ти — посла́ння, пізна́ти — пізна́ння, уподо́бати — уподо́бання (але зна́ти — знання́, зобов’яза́ти — зобов’я́зання).
У складних іменниках сполучний голосний є наголошеним: літо́пис, руко́пис, гурто́житок, живо́пис, машино́пис, чорно́зем, чорно́слив (але листопа́д, снігопа́д, лісосте́п, землемі́р).
Похідні форми від слова нена́висть мають наголос на другому складі: нена́висть, нена́видіти, нена́висний (крім ненави́сництво, ненави́сницький).
Запозичені слова зберігають наголос мови-джерела: ме́неджер, ма́ркетинг;
бюлете́нь, жалюзі́, парте́р, лу́па;
фо́льга, фо́рзац;
ла́те, піце́рія, травесті́я;
де-ю́ре, експе́рт, інду́стрія, кварта́л;
симетрі́я, асиметрі́я, агроно́мія, діало́г, до́гмат, єрети́к, псевдоні́м, фено́мен;
піала́.
Деякі іменники мають подвійний наголос: алфа́віт і алфаві́т, до́гові́р, жа́ло́, кла́дови́ще, по́ми́лка.
У багатоскладових словах (переважно складних) ставиться, крім основного, побічний наголос: а́втолюби́тель, бага́тостражда́льний, сі́льськогоспода́рський, а́гроте́хніка, те́рмоя́дерний, тра́восу́міш.
Множина
Іменники в множині мають наголос переважно на закінченні: лист — листи́, син — сини́, оліве́ць — олівці́, рушни́к — рушники́, кни́жка — книжки́, пі́сня — пісні́, ду́мка — думки́.
АЛЕ кінь — ко́ні, коро́ва — коро́ви, перемо́жець — перемо́жці, доро́га — доро́ги, голова́ — го́лови, село́ — се́ла, сестра́ — се́стри.
Односкладо́ві іменники, сполучаючись із числівниками два, три, чотири, (див. двоїна́) зберігають місце наголосу початкової форми: два го́ли, чотири скла́ди, три шля́хи, два да́хи.
У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к- (-ечк-, -єчк-, -очк-) у множині наголос переходить на закінчення. Така опозиція дає можливість відрізняти родовий відмінок однини від називного множини: вказівки́ (Р.в. вказі́вки), учительки́ (Р.в. учи́тельки), голки́, жінки́, качки́, квітки́, книжки́, копійки́, ластівки́, ложки́, миски́, сторінки́, хатки́.
*При числівниках дві, три, чотири ці іменники мають наголос родового відмінка однини (двоїни): дві кві́тки, три го́лки, чотири жі́нки тощо.
На префіксальні іменники ця тенденція не поширюється: замі́тка — замі́тки, розпи́ска — розпи́ски, прищі́пка — прищі́пки тощо.
Не діє таке правило й ще в деяких іменниках, наприклад: голу́бка — голу́бки, листі́вка — листі́вки, тру́бочка — тру́бочки, сере́жка — сере́жки, цуке́рка — цуке́рки, ро́дичка — ро́дички, сусі́дка — сусі́дки та ін.
Прикметник
Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні: гірки́й, тонки́й, нови́й, тісни́й, вузьки́й, котри́й, стари́й, швидки́й, низьки́й, вузьки́й, близьки́й, легки́й
(але ти́хий, га́рний, до́брий, зру́чний).
Завжди наголошеним є зменшувально-пестливий суфікс -еньк-: гарне́нький, добре́нький, леге́нький, мале́нький, тоне́нький, чорне́нький.
Значна кількість прикметників має подвійний наголос: весня́ний і весняни́й, світа́нковий і світанко́вий, пові́тряний і повітря́ний, я́сний і ясни́й, уві́гнутий і увігну́тий, креме́зний і кремезни́й, мали́новий і малино́вий (колір).
Багатоскладові прикметники, утворені від іменників іншомовного походження, переважно мають наголос на тому складі, що й твірні іменники: а́томний, гі́псовий, маши́нний (але фантасти́чний, цукро́вий, цеге́льний).
Числівник
Наголос є переважно однаковим у групах подібних слів: одина́дцять, двана́цять, трина́дцять, чотирна́дцять, п'ятна́дцять тощо;
п’ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т;
п’яти́, десяти́, двадцяти́, тридцяти́, шістдесяти́ тощо;
п’ятьо́х, шістьо́х, десятьо́х, двадцятьо́х, тридцятьо́х тощо.
Займенник
Більшість займенників мають наголос на закінченні: мене́, тебе́, себе́, мені́, тобі́, собі́, цього́, того́, цьому́, тому́.
Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад: до то́го, до цьо́го, при то́му, при цьо́му, біля ме́не, біля те́бе, біля се́бе, біля ньо́го, за ме́не, за те́бе, за се́бе, за ньо́го.
Дієслово
У першій особі однини теперішнього й майбутнього часу в дієсловах наголошують переважно закінчення: роблю́ — зроблю́ , люблю́ — полюблю́, кажу́ — скажу́, пишу́ — напишу́, несу́ — віднесу́, бережу́ — збережу́, веду́ — приведу́
Винятків та́ко́ж досить багато: ра́джу — пора́джу, співа́ю — заспіва́ю, чита́ю — прочита́ю, мо́жу — змо́жу.
У другій і третій особах однини теперішнього й майбутнього часу наголос у дієсловах падає переважно на основу: ро́биш — зро́биш; лю́биш — полю́биш; ка́жеш — ска́жеш, ка́же — ска́же; пи́шеш — напи́шеш, пи́ше — напи́ше; ра́диш — пора́диш; співа́єш — заспіва́єш, співа́є — заспіва́є.
АЛЕ береже́ш — збереже́ш, береже́ — збереже́; веде́ш — приведе́ш, веде́ — приведе́.
Двоскладові дієслова в інфінітиві (і всі похідні від них) мають наголос на останньому складі: нести́ — принести́, віднести́, занести́, пронести́, внести́, піднести́, вести́відвести́, довести́, везти́ тощо.
Дієслова минулого часу однини жіночого роду мають наголос переважно на закінченні: взяла́, знайшла́, вела́ — завела́ — підвела́, дала́ — віддала́ — продала́,
АЛЕ співа́ла — заспіва́ла, малюва́ла — намалюва́ла, роби́ла — зроби́ла.
У другій особі множини наказового способу наголос переважно падає на закінчення (закінчуються переважно на -іть): говорі́ть, іді́ть, робі́ть, зробі́ть, кажі́ть, скажі́ть, пиші́ть, напиші́ть, творі́ть, створі́ть,
АЛЕ малю́йте, буду́йте, чита́йте, встава́йте, спійма́йте (закінчуються переважно на -те).
У дієсловах доконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на префікс: ви́йти, ви́пити, ви́писати, ви́кликати, ви́скочити, ви́ховати, ви́найти, ви́знати.
У дієсловах недоконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на основу: вихо́дити, випива́ти, випи́сувати, виклика́ти, виска́кувати, вихо́вувати, винахо́дити, визнава́ти.
У дієслівних закінченнях -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад: несемо́, несете́ (а не несéмо, несéте), ідемо́, ідете́ (а не ідéмо, ідéте),
АЛЕ пі́демо, пі́дете, бу́демо, гурко́чемо, зали́шите.
Прислівник
У прислівниках ви́соко, ши́роко, гли́боко, ра́зом наголос падає на перший склад.
Деякі прислівники мають подвійний наголос: ба́йдуже і байду́же, за́вжди і завжди́.

Українські та російські слова, які є співзвучними, але мають різні наголошені склади.

Наголошення низки споріднених слів у рідній і чужій мовах за чужою моделлю спричиняє інтерферентний наголос – мимовільне, спонтанне перенесення, накладання ознак системи наголошення однієї мови на систему іншої. Найпомітнішою тенденцією у виникненні росіянізмів під час мовлення є наголошування слів за російськомовними моделями. Тобто українські слова наголошують за нормами, характерними для російської мови. Погляньте на подані нижче слова та порівняйте вживання наголосу:

бе́сіда — бесе́да
боро́давка — борода́вка
вісімдеся́т — во́семьдесят
граблі́ — гра́бли
до́гмат — до́гма́т
дочка́ (але до́нька) — до́чка
дро́ва — дрова́
за́гадка — зага́дка
за́лоза — железа́

закінчи́ти — зако́нчить
зви́сока — свысока́
ки́дати — кида́ть
ко́лесо — колесо́
ко́сий — косо́й
кро́їти — крои́ть
кропива́ — крапи́ва
ку́рятина — куря́тина
літо́пис — ле́топись

металу́ргія — металлурги́я
нена́видіти — ненави́деть
нена́висть — не́нависть
нови́й — но́вый
обру́ч — о́бруч
одина́дцять — оди́ннадцать
одноразо́вий — однора́зовый
о́лень — оле́нь
ота́ман — отама́н

пере́кис — пе́рекись
по́друга — подру́га
порядко́вий — поря́дковый
при́чіп — прице́п
при́ятель — прия́тель
ре́мінь — реме́нь
ре́шето — решето́
ро́зпірка — распо́рка

руко́пис — ру́копись
русло́ — ру́сло
сере́дина — середи́на
симетрі́я — симме́три́я
сімдеся́т — се́мьдесят
спи́на — спина́
сли́на — слюна́
текстови́й — те́кстовый

фарту́х — фа́ртук
фо́льга — фольга́
фо́рзац — форза́ц
цінни́к — це́нник
чорно́зем — чернозе́м
чорно́слив — черносли́в
чотирна́дцять — четы́рнадцать
щи́пці — щипцы́

Слова з наголосами, які треба вивчити для ЗНО
(згідно з офіційною програмою 2020 року)

Це писок слів з проблемними на́голосами в українській мові, які варто знати кожному, адже́ це – проблемні ви́падки наголо́шення.. У списку слова́, які Міністерство освіти затвердило для ЗНО-2020.

A
агроно́мія
алфа́ві́т
а́ркушик
асиметрі́я

Б
багаторазо́вий
безпринци́пний
бе́шкет
бла́говіст
близьки́й

болоти́стий
боро́давка
босо́ніж
боя́знь
бурштино́вий
бюлете́нь

В
ва́ги (у множині)
вантажі́вка
весня́ни́й
ви́года (користь)
виго́да (зручність)
вида́ння
визво́льний

вимо́га
ви́падок
вира́зний
ви́сіти
ви́трата
виши́ваний
відвезти́
відвести́

ві́дгомін
віднести́
ві́домість (список)
відо́мість (повідомлення, дані, популярність)
ві́рші
віршови́й
вітчи́м

Г
гальмо́
га́льма
гляда́ч
гороши́на
граблі́
гурто́житок

Д
дани́на
да́но
дециме́тр
де́щиця
де-ю́ре
джерело́

ди́влячись
дича́віти
діало́г
добови́й
добу́ток
довезти́
довести́

кохання, наголос
приятель, подруга, наголос

дові́дник
до́гмат
донести́
до́нька
дочка́
дро́ва

Е
експе́рт

Є
єрети́к

Ж
жалюзі́

З
завда́ння
завезти́
завести́
за́вжди́
завчасу́
за́гадка

заіржа́вілий
заіржа́віти
закінчи́ти
з́акладка (у книзі)
за́крутка
залиши́ти
замі́жня

занести́
за́понка
заробі́ток
за́ставка
за́стібка
засто́порити
зви́сока

зда́лека
зібра́ння
зобрази́ти
зо́зла
зра́ння
зру́чний
зубо́жіння

І
інду́стрія

К
ка́мбала
катало́г
кварта́л

ки́шка
кіломе́тр
кінчи́ти
ко́лесо
ко́лія
ко́пчений (дієприкметник)
копче́ний (прикметник)
кори́сний

ко́сий
котри́й
крице́вий
кро́їти
кропива́
куліна́рія
ку́рятина

числівники одинадцять, чтотирнадцять наголос
наголос складова -метр

Л
ла́те
листопа́д
літо́пис
лю́стро

М
ма́бу́ть
магісте́рський (про вчений ступінь)
ма́ркетинг
мере́жа
металу́ргія
міліме́тр

Н
навча́ння
нанести́
напі́й
на́скрізний
на́чинка

нена́видіти
нена́висний
нена́висть
нести́
ні́здря
нови́й

О
обіця́нка
обра́ння
обру́ч (іменник)
одина́дцять
одноразо́вий

озна́ка
о́лень
опто́вий
осете́р
ота́ман
о́цет

П
пави́ч
парте́р
пе́карський
перевезти́
перевести́

пере́кис
переля́к
перенести́
пере́пад
пере́пис
піала́

пі́дданий (дієприкметник)
підда́ний (ім., у підданстві)
пі́длітковий
пізна́ння
пітни́й
піце́рія

наголос, маркетинг, лате, піцерія
наголос, літопис, рукопис, чорнозем, чорнослив

по́друга
по́значка
по́ми́лка
помі́щик
помо́вчати
поня́ття

порядко́вий
посере́дині
привезти́
привести́
при́морозок
принести́

при́чіп
про́діл
промі́жок
псевдоні́м

Р
ра́зом
ре́мінь (пояс)
ре́шето
ри́нковий

рівни́на
роздрібни́й
ро́зпірка
руко́пис
русло́

С
сантиме́тр
све́рдло
сере́дина
се́ча

симетрі́я
сільськогоспода́рський
сімдеся́т
сли́на
соломи́нка
ста́туя
стовідсо́тковий
стриба́ти

Т
текстови́й
течія́
ти́гровий
тисо́вий
тім’яни́й
травесті́я
тризу́б
ту́луб

У
украї́нський
уподо́бання
урочи́стий
усере́дині

Ф
фарту́х
фахови́й
фено́мен
фо́льга
фо́рзац

Х
ха́ос (у міфології: стихія)
хао́с (безлад)
Ц
ца́рина
цеме́нт
це́нтнер
цінни́к

Ч
чарівни́й
чергови́й
чита́ння
чорно́зем
чорно́слив
чотирна́дцять

Ш
шляхопрові́д
шовко́вий
шофе́р

Щ
ще́лепа
щи́пці
щодобови́й

Я
ярмарко́вий

← попередній урок

Зміст

наступний урок →

ПостАвте нАголоси у пОданих словАх
(голосну, що під наголосом, напишіть у верхньому регістрі).
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

*у множині

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

*користь

ПЕРЕВІРИТИ

*зручність

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

*список

ПЕРЕВІРИТИ

*повідомлення, дані, популярність

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

*дієприкметник

ПЕРЕВІРИТИ

*прикметник

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

*дзеркало

ПЕРЕВІРИТИ

*про вчений ступінь

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

*дієприкметник, від підда́ти

ПЕРЕВІРИТИ

*іменник, у підданстві

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

*у міфології: стихія

ПЕРЕВІРИТИ

*безлад

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Сподобався урок? Підтримайте проєкт 💲 💲 💲 та подякуйте авторам за роботу.
Ваша допомога піде на створення нових уроків.

Створити 👇 регулярний платіж на Patreon

Become a Patron!

Пригостити 👇 один раз кавою на buymeacoffee.comКупити авторам кави ☕

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Вживання ВЕЛИКОЇ букви у власних назвах

Буква Ґ, звук [ґ] – вживання, вимова, написання

Відмінювання прізвищ
в українській мові
(іменникового та прикметникового типів)

Вживання давального відмінка
(вибір закінчення , -ю,/ -ові, -еві, -єві, складні випадки керування)

Вживання кличного відмінка
(закінчення власних та загальних назв у кличному відмінку)

Фемінітиви
(іменники на означення осіб жіночої статі)

Написання слів разом, окремо, через дефіс
(відповіді на найпоширеніші питання)

Правопис географічних назв
(складні випадки написання)

Речення з дієприслівниковими зворотами:
типові помилки

Мовні жарти 😉
(першоквітневий випуск)