Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Фразеологізми і фразеологічні вирази

Фразеологізм — стійке словосполучення, що виступає в мові як неподільний за значенням вислів. Серед фразелогізмів розрізняємо зрощення, єдності і сполучення.

У фразеологічному зрощенні цілісне значення вислову ніяк не залежить від значення окремих слів, що входять до нього: впіймати облизня (зазнати невдачі), розбити глек (посваритися), ловити окунів (дрімати). Справді, а що таке облизень? А чому розбити глек, а не макітру? Чому ловити окунів, а не карасів? Зміст цих фразеологізмів логічно пояснити не можна.

Цілісне значення фразеологічної єдності вмотивовується переносним значенням слів, які входять до неї: дати ногам волю, прикусити язика, вивести на чисту воду, буря в склянці води. Справді, людина може щвидко бігти, тікати, коли в неї вільні ноги; якщо хтось прикусить язика, то, зрозуміла річ, говорити не зможе; на чистій воді все добре видно; і яка може бути буря в тій дрібці води, що в склянці?

Цілісне значення фразеологічного сполучення вмотивовується прямим значенням слів, які входять до нього: розв’язувати проблему, берегти як зіницю ока, мати свою голову на плечах. Такі фразеологізми зрозумілі й без пояснень.

Проте чіткої межі між цими трьома видами фразеолоізмів нема. Справді, куди віднести фразеологізм закопилити губу — до зрощень чи до єдностей? Фразеологізм датися взнаки — до єдностей чи до сполучень?

У мовленні фразеологізм — і зрощення, і єдність, і сполучення — виступає як один член речення. Наприклад, у реченні У мене, слава Господеві, голова не половою набита. (М.Кропивницький.) присудок не половою набита. У реченні Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п’ятниць на тиждень. (Є.Гуцало.) підмет сім п’ятниць на тиждень.

Фразеологічні вирази — це стійкі поєднання слів, які, проте, на відміну від власне фразеологізмів, не мають цілісного значення. У них виділяються окремі члени речення, як і в будь-яких словосполученнях. До них належать прислів’я і приказки, крилаті слова, мовні кліше.

Прислів’я — стійкий вислів у формі речення, у якому узагальнено суспільний досвід: Сила та розум — краса людини. До прийняття писаних законів і правил саме прислів’я насамперед визначали норму поведінки людей, їхню орієнтацію в дійсності. Це були справжні джерела людської мудрості.

Приказка — стійкий вислів у формі речення, у якому дається образна характеристика певного явища: Набалакав — і в торбу не забереш. Жоден дотеп, жодна образно висловлена думка не обходиться без приказки.

Крилаті слова — влучні вислови видатних осіб, які набули узагальненого значення: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т.Шевченко.) Вони багаті змістом і асоціаціями і завжди життєві, повчальні.

Мовні кліше — усталені звороти, регулярно повторювані в певних умовах і контекстах: ласкаво просимо, маніпулювання громадською думкою, згідно з розпорядженням. Якою б галуззю діяльності ми не займалися, насамперед треба засвоїти саме ці мовні кліше, щоб правильно орієнтуватися самому в різних життєвих ситуаціях і орієнтувати інших.

Підберіть слова, які пояснюють значення фразеологізмів.
(Як виконувати завдання)

Значення фразеологізмів: з’являтися, сміятися, утекти, нашкодити, спати, задумуватися, наполягати, дрімати, поступово, бідний, інтенсивно, мовчати, одразу, помітно, незалежний, рівно, близько, перевершити, очолювати, терміново.

витикати носа


ПЕРЕВІРИТИ

давати хропака


ПЕРЕВІРИТИ

клювати носом


ПЕРЕВІРИТИ

підкласти свиню


ПЕРЕВІРИТИ

скалити зуби


ПЕРЕВІРИТИ

крок за кроком


ПЕРЕВІРИТИ

чухати потилицю


ПЕРЕВІРИТИ

стояти на своєму


ПЕРЕВІРИТИ

накивати п’ятами


ПЕРЕВІРИТИ

аж дим іде


ПЕРЕВІРИТИ

голий, як бубон


ПЕРЕВІРИТИ

у рот води набрати


ПЕРЕВІРИТИ

одним ударом


ПЕРЕВІРИТИ

на лобі написано


ПЕРЕВІРИТИ

під шнурок


ПЕРЕВІРИТИ

кинути палицею


ПЕРЕВІРИТИ

заткнути за пояс


ПЕРЕВІРИТИ

сам собі пан


ПЕРЕВІРИТИ

стояти біля керма


ПЕРЕВІРИТИ

висилопивши язика


ПЕРЕВІРИТИ

Вставте замiсть крапок слова так, щоб утворилися фразеологізми.
(Як виконувати завдання)

решетом, відром


ПЕРЕВІРИТИ

ганчірку, горло


ПЕРЕВІРИТИ

рюкзак, ноги


ПЕРЕВІРИТИ

ягідку, язика


ПЕРЕВІРИТИ

вовни, крупи


ПЕРЕВІРИТИ

небі, поверсі


ПЕРЕВІРИТИ

задніх, гусей


ПЕРЕВІРИТИ

голову, білизну


ПЕРЕВІРИТИ

стіна, ворона


ПЕРЕВІРИТИ

носі, колоді


ПЕРЕВІРИТИ

квіти, вершки


ПЕРЕВІРИТИ

голову, стілець


ПЕРЕВІРИТИ

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Слово і його лексичне значення Синоніми Антоніми
Омоніми і пароніми Застарілі слова й неологізми

МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВИ

Основні закони милозвучності української мови Фонетичні засоби
милозвучності мови