Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Однорідні члени речення

Поняття про однорідні члени речення

Однорідні члени в одному плані стосуються того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення.


Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.

Наприклад, правильно сказано:
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;

б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу. (А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;

в) Наш обов’язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам. Але не можна сказати: “...сумлінно вчитися і допомога батькам” — бо іменник і неозначена форма дієслова не поєднуються як однорідні.

Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).


Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:

а) без сполучників: Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени. (І. Драч.);

б) за допомогою одиничних сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: 1. І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі. (В. Сосюра.)
2. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється. (П. Тичина.);

в) за допомогою повторюваних сурядних сполучників і... і, та... та, або… або, чи... чи, то... то, ні... ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд): І сонце, й1 день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить. (П. Тичина.);
1Треба мати на увазі, що і та й — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.

г) за допомогою парних сурядних сполучників не тільки... а й; як... так і; хоч... але; якщо не... то (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим): Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко.)


Якщо в простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.
1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.)
2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали.
4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З тв. Т. Шевченка.)


Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними і неоднорідними (важка, чорна хмара і важка чорна хмара).

Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують той самий предмет (безмежний [розмір] золотий[забарвлення] пшеничний [культура] лан);
Однорідні — якщо характеризують предмет в одному плані (наприклад, у позитивному: холодна, чиста, смачна вода.) Однорідні вони й тоді, коли являють собою перелік ознак (сині, червоні, фіолетові смуги).

Однорідні означення звичайно можна замінити одним словом (важка, чорна хмара — гнітюча; сині, червоні, фіолетові смуги — різнобарвні). І вимовляються вони, на відміну від неоднорідних, з інтонацією переліку.
1. Світало. Голубі, сині, фіолетові, рожеві [різнобарвні] пасма снувались над горами. (І. Цюпа.)
2. Знову потекли теплі, лагідні, задумливі [приємні] дні. (В. Козаченко).
3. Кругом хати росли старі велетенські волоські [неоднорідні: у різних планах] горіхи. (І. Нечуй-Левицький.)
4. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими [у різних планах] хвилями. (І. Нечуй-Левицький.)


Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, а другим — поширене (літній, залитий сонцем день). Якщо ж вони стоять навпаки — то неоднорідні (залитий сонцем літній день).
1. Рівний, залитий сонцем [однорідні: непоширене + поширене] степ одразу принишк. (О. Гончар.)
2. На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі [неоднорідні: поширене + непоширене] суниці. (О. Донченко.)

Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні: Твої очі — як те море супокійне, світляне. (І. Франко.)


Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік (у парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері; радісно, весело, із запалом).

Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні (вранці у парку радісно). Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної (на галявині в лісі).

Наприклад, у реченні: Шумлять сади над берегами в моєї юності краю (В. Сосюра.) — обставини місця над берегами і в моєї юності краю неоднорідні, бо вони по-різному вказують на те саме місце і від однієї до другої можна поставити питання: над берегами (якими?) в моєї юності краю (остання група слів, крім обставинного, має ще й означальний відтінок).
Так само в реченні: Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка.) — обставини після бурі і у місячну ніч хоч і відповідають на те саме питання коли?, проте не в одному плані стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити питання в зворотному порядку: у місячну ніч (яку?) після бурі. А можна слова після бурі розглядати і як додаток: спалахують (після чого?) після бурі (коли?) у місячну ніч.

Розділові знаки між однорідними членами речення

Кома при однорідних членах речення

Вид зв'язку Безсполучниковий Сполучниковий Завжди ставимокому Протиставні Єднальні Повторювані Кома ставиться між однорідними членами речення Неповторювані Комане ставиться Кома ставитьсяпісля кожної париоднорідних членівречення

Розділові знаки при однорідних членах речення

Кома ставиться Кома НЕ ставиться
Між однорідними членами речення (непоширеними і поширеними) звичайно ставимо коми. Причому повторюваний сполучник на постановку розділових знаків не впливає: Я живу, і борюсь, і творю для людей. (В. Забаштанський.) Не ставиться кома між двома однорідними членами речення, якщо вони з’єднані одиничним сполучником і(й), та (=і), або, чи: На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає. (Т. Шевченко.)
Увага! Якщо та вжито в значенні але, то кома ставиться: Тече вода в синє море, та [але] не витікає. (Т. Шевченко.)
Не ставиться кома і між двома непоширеними однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним сполучником і... і, ні... ні, якщо це стійкий вислів на зразок: і сміх і гріх, і сяк і так, і вдень і вночі, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера, ні в тин ні в ворота, ні за що ні про що, ні слуху ні духу тощо: Світ який — ні краю ні кінця! (В. Симоненко.)
Ставиться тире
Між двома однорідними членами речення ставиться тире, якщо другий член протиставляється першому (перед ним можна встановити сполучник а, але), виражає причину, наслідок, доповнення, раптову зміну подій:
1. Хай вітер в вічі, умри — [але] не стій! (М. Бажан.)
2. Було колись — [та] минулося, не вернеться знову. (Т. Шевченко.)
Ставиться крапка з комою
Іноді між значно поширеними або далекими за змістом однорідними членами ставлять крапку з комою: Сидить батько кінець стола, на руки схилився; не дивиться на світ божий; тяжко зажурився. (Т. Шевченко.)

Узагальнювальні слова і розділові знаки при них

У реченні при однорідних членах може бути узагальнювальне слово, яке є тим самим членом речення, що й однорідні члени.

Узагальнювальне слово виступає ніби замінником усіх однорідних членів. Найчастіше в ролі узагальнювальних вживаються слова все, всі, ніхто, ніщо, скрізь, усюди, завжди, ніколи, ніде і подібні.

Узагальнювальне слово в реченні може стояти як перед однорідними членами, так і після них.

Узагальнювальне слово перед однорідними членами вимовляється з попереджувальною інтонацією, після — з підсумковою.

Якщо в реченні є узагальнювальне слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире:
1. Голос Духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких, по місцях недолі й сліз. (І. Франко.)
2. 5. Луки, гори, пишні сади — все зелене і принишкле. (О. Гончар.)

Якщо між узагальнювальним словом та однорідними членами вживаються інші слова чи частини речення, двокрапка ставиться перед першим однорідним членом речення: Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі. (Марко Вовчок.)

Іноді однорідні члени виділяються з обох боків тире, тобто тире ставлять і перед однорідними членами. У такому разі однорідні члени вимовляються з підвищеною інтонацією: І все те — і штормуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого туману. (Ю. Збанацький.)

Іноді, найчастіше в діловому та науковому стилях, перед однорідними членами ставлять двокрапку навіть тоді, коли в реченні нема узагальнювального слова (роль узагальнювального слова відіграє́ тут дієслово). Така двокрапка не обов’язкова:
1. На пароплав, що пливе по річці, діють: сила тяжіння, виштовхувальна сила води, сила тяги гвинтів, сила опору води.
2. На простому, батьком змайстрованому столі їх чекає: і святий хліб, і картопля, і варена кукурудза, і голубці. (М. Стельмах.)

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, після них — двокрапка: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві. (О. Довженко.)

Знайдіть і виправте помилки в постановці розділових знаків.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Розділові знаки в простому реченні

Тире в простому реченні

Розділові знаки при непоширених прикладках

Відокремлені члени речення

Звертання

Вставні та вставлені конструкції
(слова, словосполучення, речення)