Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Інші розділові знаки в складносурядних, складнопідрядних і безсполучникових складних реченнях

Тире та крапка з комою між частинами складносурядних і складнопідрядних речень

Іноді, якщо друга частина вимовляється з різким підсиленням тону (виражає висновок, наслідок), між частинами складносурядного і складнопідрядного речення ставлять тире.
1. Куди не піду — так думка й поверта додому. (М. Кропивницький.)
2. Цілковита невідомість поглинала мене — і це було безмежно тужно і лячно. (Ю. Смолич.)
3. Чужих два слова в пісні буде — і пісня вся тоді чужа! (Д. Павличко.)
4. Хто волю хоче вбить — загине. (Д. Павличко.)

Між ускладненими або далекими за змістом частинами може ставитися крапка з комою (як і між однорідними членами речення).
1. Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий. (Панас Мирний.)
2. Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками. (І. Нечуй-Левицький.)

Увага! Ніколи не ставиться крапка з комою між головною та підрядною частинами складнопідрядного речення.

Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Складні безсполучникові речення за характером смислових зв’язків між їхніми частинами поділяються на:
1) речення з відносно рівноправними, незалежними одна від одної частинами: Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе. (Народна творчість.);
2) речення із залежними,частинами, одна з яких пояснює, доповнює іншу: Будеш сіяти з сумом — вродить печаль. (М. Стельмах.)

Від характеру смислових зв’язків між його частинами залежить інтонація складного безсполучникового речення, а отже, й уживання коми, крапки з комою, двокрапки чи тире.

Між відносно рівноправними частинами ставиться кома. А якщо ці частини значно поширені або далекі за змістом, то можна поставити й крапку з комою.
1. Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу. (О. Десняк.)
2. Прокотився грім з розгоном, грають блискавок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі. (М. Рильський.)
3. Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір. (Леся Українка.)
4. Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише. (Марко Вовчок.)

Двокрапка ставиться, якщо друга частина:
а) виражає причину того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання чому?, а перед нею вжити сполучник бо);
б) доповнює або розкриває зміст першої частини (до неї можна поставити питання а що? а який? а як? і що побачив?)
1. Оксані — радість: [чому? — бо] мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. (А. Головко.)
2. Мені здається: [що?] твої очі в мою душу світять з вишини. (В. Сосюра.)
3. І пригадалося йому дитинство: [а що саме?] над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті. (М. Рильський.)
4. Переконатися пора: [в чому?] зробиш зло — не жди добра. (Д. Білоус.)
5. Мені відкрилась істина печальна: [яка?] життя зникає, як ріка Почайна. (Л. Костенко.)
6. Поглянь у себе: [і що побачиш?] море там вирує, міниться і грає. (Л. Горлач.)

Уживання двокрапки У яке речення можна перебудувати *
[ ]: [причина] [ ], тому що, бо ( )
[ ]: [пояснення, уточнення] [а саме]: [ ]
[ ]: [доповнення] [дієслово], що ( )
[знати, чути…]: [доповнення] [знати, чути…], що ( )

* [ ] – головна частина, ( ) – підрядна частина

Тире ставиться:
а) якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна, як правило, поставити сполучники якщо, коли);
б) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання і який наслідок? і що це означає?);
в) якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється (між ними можна поставити сполучники наче, а).
1. [Якщо] Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, [якщо] вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш. (П. Тичина.)
2. [Коли] Махнула осінь в ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами. (І. Франко.)
3. Поет повинен промовляти до світу мовою і голосом свого народу [якщо поет буде промовляти...] — тільки тоді він стане великим. (П. Загребельний.)
4. Вдарив революцьонер — [і який наслідок?] захитався світ! (П. Тичина.)
5. Танцюють зорі — [і що це означає?] на мороз чималий показують. (М. Рильський.)
6. Любов і надія не в зорях, не в морі — [а] між людьми поради питати! (Леся Українка.)
7. Гляне — [наче] холодною водою обіллє. (Марко Вовчок.)

Уживання тире У яке речення можна перебудувати
[ ] — [ ] — різка зміна подій [ ] — і [ ]
[ ] — [ ] — протиставлення [ ], а, але []
[ ] — [ ] — порівняння [ ], як, ніби, наче, мовби… ()
[ ] — [наслідок, висновок] Якщо, оскільки ( ), то [ ]; тому
[час] — [ ] Коли ( ), [ ]
[умова] — [ ] Якщо (), [ ]
[причина] — [ ] Оскільки ( ), [ ]


Треба мати на увазі, що розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення, буває, ставлять не за правилами, а відповідно до інтонації.
1. На схід сонця квітнуть рожі: [за правилами потрібне тире: висновок] будуть дні погожі. (Л. Тичина.)
2. Одчиняйте двері — [за правилами потрібна двокрапка: причина] наречена йде. (П. Тичина.)
3. Дивлюсь у воду — [за правилами потрібна двокрапка: пропущено і бачу] місяць у воді сміється. (О. Довженко.)
4. Коли ти вийшов за поріг між люди з батьківської хати, не обминай крутих доріг — [за правилами потрібна двокрапка: причина] життя не любить хитруватих. (З. Гончарук.)
5. Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, [за правилами потрібна або двокрапка: причина, або тире: висновок] його теж можна розтривожити. (О. Гончар.)


Бувають речення, у яких залежно від інтонації, змісту, вкладеного автором, розділові знаки можуть мати варіанти, наприклад: Стукнули дверима в сусідчиній хаті, сусідка вийшла з дому (Марко Вовчок). Ставиться кома, це означає послідовність дії, інтонація переліку.
Стукнули дверима в сусідчиній хаті; сусідка вийшла з дому. Значення те саме, коли ставиться крапка з комою, але пауза на її місці приблизно удвічі довша.
Стукнули дверима в сусідчиній хаті: сусідка вийшла з дому. У другій частині міститься причина того, про що мова йде в першій: Стукнули дверима, тому що вийшла сусідка. Інтонація пояснювальна, характеризується деяким зниженням тону перед двокрапкою, виразною паузою на місці цього знака, а далі речення вимовляється у звичайному або дещо пришвидшеному темпі.
Стукнули дверима в сусідчиній хаті — сусідка вийшла з дому. Коли ставиться тире, то в першій частині міститься умова, а в другій — наслідок: Оскільки стукнули дверима в сусідчиній хаті, то сусідка вийшла з дому. Тон спочатку підвищується, на місці тире — вичікувальна пауза, потім тон спадає поступово до кінця речення.

Відновіть первісний вигляд наведених прислів’їв, відкинувши сполучники. Поставте потрібні розділові знаки, не забувайте про правила вживання великої літери.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Знайдіть і виправте помилки в постановці розділових знаків.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

ПЕРЕВІРИТИ
ПІДКАЗКА

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Розділові знаки в простому реченні

Тире в простому реченні

Розділові знаки при непоширених прикладках

Однорідні члени речення

Відокремлені члени речення

Звертання

Вставні та вставлені конструкції
(слова, словосполучення, речення)

Порівняльні звороти.
Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче.

Складне речення

Загальна характеристика складних речень.
Коми в складносурядному та складнопідрядному реченнях.