Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Особливості відмінювання іменників

Правопис закінчень іменників І відміни

Іменники І відміни відмінюються майже строго за єдиними зразками відповідно для твердої, м’якої і мішаної груп (див. Відмінкові закінчення іменників). Відхилення незначні.

Уваги до правопису окремих відмінків
Н. -
Р. У родовому відмінку множини в іменників І відміни звичайно виступає нульове закінчення: парта — парт, хата — хат, зима — зим. Але при цьому:
а) може відбуватися чергування о, е з і: підкова — підків, береза — беріз;
б) іноді з’являються вставні о, е: іскра — іскор; вишня — вишень, земля — земель, сім’я [сˊімйа] — сімей;
в) слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор;
г) іменник стаття має форму статей (без подвоєння т).
Кілька іменників цієї відміни мають закінчення –ів та -ей: суддя — суддів, ніздря — ніздрів, миша — мишей та ін. (див. винятки до таблиці);
Д. У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х, ґ перед закінченням і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — дорозі, стежка — стежці, стріха — стрісі, мамалиґа — мамалидзі.
Зн. -
Ор. -
М. У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х, ґ перед закінченням і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — на дорозі, стежка — на стежці, стріха — у стрісі.
Кл. У кличному відмінку однини звичайно виступають закінчення (для твердої групи: мамо, сестро) і (для м’якої і мішаної груп: доле, теще).
Але в пестливих назвах (в іменниках м’якої групи) вживаємо закінчення (на письмі ): матусю, бабуню, Галю.

Правопис закінчень іменників II відміни середнього роду

Зразки відмінювання іменників II відміни середнього роду дивіться на сторінці Відмінкові закінчення іменників

Від-
мінки
Особливості відмінювання іменників ІІ відміни середнього роду
Н.
Р. Іменники середнього роду в родовому відмінку множини мають звичайно нульове закінчення: село — сіл, вікно — вікон, дно — ден, знання — знань, верховіття — верховіть, обличчя — облич, роздоріжжя — роздоріж.
Закінчення -ів мають такі іменники середнього роду: море — морів, поле — полів, ікло — іклів, відкриття — відкриттів, укриття — укриттів, почуття — почуттів, життя — життів, подвір’я — подвір’їв, верхів’я — верхів’їв, міжгір’я — міжгір’їв, сузір’я — сузір’їв, прислів’я — прислів’їв, тім’я — тім’їв, вим’я — вим’їв.
Іменники чудо і небо в множині має форму чудеса, чудес і чуда, чуд; небеса, небес.
Д. У давальному відмінку однини іменники середнього роду мають лише закінчення -у*: селу, сонцю, обличчю.
Тільки назви істот можуть мати паралельні закінчення: дитятко — дитятку і дитяткові, лошатко — лошатку і лошаткові.
*У деяких словах можливі також закінчення -ові, -еві: лихові, містові, серцеві.
Зн.
О.
М. У місцевому відмінку однини іменники середнього роду звичайно мають закінчення -і: у вікні, на полі, в серці, у вусі, у молоці.
Але більшість іменників з основою на –к(о) мають закінчення –у: у війську, у пальтечку, у горнятку. Закінчення –ові можуть мати назви малих істот: на лошаткові, на теляткові.
Закінчення з’являється, коли іменник вжито з прийменником по: по селупо селі), по місту.
Кл.

Правопис закінчень іменників III відміни

Для третьої відміни властиві такі ознаки: однотипність роду (жіночий рід) та омонімічність відмінкових закінчень (у родовому, давальному та місцевому відмінках однини). У багатьох основах слів при відмінюванні відбувається чергування о, е з і: якість — якості, радість — радості, річ — речі, ніч — ночі.

На сторінці Відмінкові закінчення іменників подано закінчення іменників III відміни.

Від-
мінки
Уваги до відмінкових форм третьої відміни
Н. У називному відмінку однини м’який знак пишемо тільки після зубних приголосних (де ти з’їси ці лини”): мідь, залузь, блакить, осінь. В родовому, давальному, місцевому відмінках однини та називному множини іменники ІІІ відміни мають однакове закінчення -і: осені, круговерті.
Р. В родовому, давальному, місцевому відмінках однини та називному множини іменники ІІІ відміни мають однакове закінчення -і: радості, блакиті, круговерті. У родовому відмінку множини всі іменники ІІІ відміни (крім іменника мати) мають закінчення -ей: ночей, радостей, верфей.
Іменник мати має форму матерів.
Д.
Зн.
О. В орудному відмінку однини всі іменники III відміни мають лише закінчення -ю: тінь — тінню, честь — честю, ніч — ніччю, мати — матір’ю, любов — любов’ю. Проте основа цих іменників може писатися по-різному:
а) в основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному — знахідному відмінку (пор. Чергування і з іншими голосними): радість—радістю (хоч радості), піч—піччю (хоч печі), мати — матір, матір’ю (хоч матері), подорож—подорожжю;
б) перед закінченням приголосні зубні (“де ти з’їси ці лини”) і шиплячі (“ще [шче] їжджу”) між двома голосними подовжуються відповідно до правил (див. Подовжені м’які приголосні): папороть — папороттю, річ — річчю, розкіш — розкішшю, але не між двома голосними подовження нема: мудрість — мудрістю, жовч — жовчю, нехворощ [нехворошч] — нехворощю.
Перед закінченням після губних (“мавпа Буф”) та р ставимо відповідно до правил апостроф (див. Вживання апострофа): любов’ю, Об’ю, Перм’ю, матір’ю.
М. В родовому, давальному, місцевому відмінках однини та називному множини іменники ІІІ відміни мають однакове закінчення -і: на(у) радості, на(у) блакиті, на(у) круговерті.
Кл.

Правопис закінчень іменників IV відміни

Певні складнощі становлять відмінкові форми іменників IV відміни, у яких з’являється суфікс -ен-. Таких іменників залишилося три: ім’я, плем’я і сі́м’я* (лише в однині). Іменники тім’я і вим’я змінюються як іменники ІІ відміни (з деякими відхиленнями).

* тобто насіння, а не родина

Від-мінки Уваги до відмінкових форм іменників IV відміни
Н.
Р. У родовому відмінку однини в іменниках із суфіксом -ен- виступає закінчення -і: імені (та ім’я), племені (та плем’я), сімені (та сі́м’я).
В іменниках із суфіксом -ат- тут виступає закінчення -и: теляти, лошати.
Д.
Зн.
Ор. В орудному відмінку однини два з цих іменників мають паралельні форми: іменем і ім’ям, племенем і плем’ям, але тільки сі́м’ям.
М.
Кл.

Усі інші іменники IV відміни відмінюються строго за одним зразком (див. Відмінкові закінчення іменників).

Поставте іменники І відміни у родовому відмінку множини.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Поставте іменники І відміни у кличному відмінку.
(Як виконувати завдання)


ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

ПЕРЕВІРИТИ

Поставте виділені кольором іменники (II відміна) в потрібному відмінку й числі.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ

Поставте виділені кольором іменники (III відміна) в потрібному відмінку й числі.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ

* річка Об

ПЕРЕВІРИТИ

* річка Рось

ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ

Поставте виділені кольором іменники (IV відміна) в потрібному відмінку й числі.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Поділ іменників на відміни
(I, II, III, IV відміни)

Поділ іменників І та ІІ відмін на групи (тверда, м’яка, мішана)

Відмінкові закінчення іменників

Правопис закінчень іменників І та ІІ відмін залежно від групи

Правопис закінчень іменників
II відміни чоловічого роду

Правопис закінчень іменників
II відміни середнього роду

Правопис закінчень іменників
III відміни

Правопис закінчень іменників
IV відміни

Творення і правопис імен
по батькові

МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВИ

Основні закони милозвучності української мови Фонетичні засоби
милозвучності мови