Український правопис

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Правопис закінчень іменників II відміни чоловічого роду в інших відмінках

Від-мінки Закінчення іменників II відміни чоловічого роду
Н.
Р. Іменники II відміни чоловічого роду у родовому відмінку множини можуть мати закінчення -ів (-їв) або нульове закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників).
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку множини мають звичайно закінчення -ів: солдат — солдатів, партизан — партизанів, ткач — ткачів, батько — батьків, тато — татів, плащ — плащів, помідор — помідорів, кілограм — кілограмів.
Нульове закінчення в родовому відмінку множини (крім кількох винятків — див. Відмінкові закінчення іменників) мають лише ті іменники чоловічого роду, які в множині втрачають суфікс -ин-: киянин — кияни, киян; татарин — татари, татар; громадянин — громадяни, громадян.
Виняток з цього: хазяїн — хазяї, хазяївхазяїни, хазяїнів).
Д. У давальному відмінку однини більшість іменників другої відміни чоловічого роду мають паралельно закінчення -ові, -еві (на письмі також -єві) і рідше (-ю): батько — батькові і батьку, будинок — будинкові і будинку, пан міністр — панові міністру, рідний край — рідному краєві і рідному краю.
У деяких іменниках чоловічого роду (з кінцевими основи -ів-, -ов-) у давальному відмінку однини можливе лише закінчення -у, -ю: острів — острову (”островові” було б важко вимовляти), Яків — Якову, Київ — Києву, Глібов — Глібову.
Зн.
Ор. В орудному відмінку однини треба розрізняти прізвища прикметникового походження на -ов (-ев, -єв), -ін, -ин і однозвучні назви населених пунктів. Прізвища тут мають закінчення -им, а однозвучні назви населених пунктів — -ом: Сергієм Миколайовичем Че́рниковим, але селом Черни́ковом; поетом Пушкіним, але містом Пушкіном.
Проте прізвища на -ов, -ін, -ин, які не походять від прикметників, мають закінчення -ом: Сербин — Сербином, Волошин — Волошином, Кармазин — Кармазином, Дарвін — Дарвіном, Чарлі Чаплін — Чарлі Чапліном, Пров — Провом.
М. У місцевому відмінку однини можливі три різні закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників): (-ї); -ові, -еві (-єві); (-ю). Вживання їх поки ще остаточно не усталене. Найчастіше вживається закінчення -і: стіл — на столі, камінь — на камені, поріг — на порозі, бік — на боці, рух — у русі.
Іменники з основою на к мають, як правило, закінчення -у: будинок — у будинку, сік — у соку, візок — на візку, парк — у парку.
Закінчення -ові, -еві буває переважно в назвах істот: батько — при батькові, син — при синові, кінь — на коневіна коні, на коню).
Кл.

Поставте виділені кольором іменники в потрібному відмінку й числі.
(Як виконувати завдання)

ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ
ПЕРЕВІРИТИ

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

ІМЕННИК

Поділ іменників на відміни
(I, II, III, IV відміни)

Поділ іменників І та ІІ відмін на групи (тверда, м’яка, мішана)

Відмінкові закінчення іменників

Правопис закінчень іменників І та ІІ відмін залежно від групи

Правопис закінчень іменників
І відміни

Правопис закінчень іменників
II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини

Правопис закінчень іменників
II відміни середнього роду

Правопис закінчень іменників
III відміни

Правопис закінчень іменників
IV відміни

Творення і правопис імен
по батькові

МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВИ

Основні закони милозвучності української мови Фонетичні засоби
милозвучності мови